В Європарламенті схвалили включення підтримки України до оборонної програми ЄС
Джерело: пресслужба Європарламенту
24 квітня два комітети Європейського парламенту — з питань промисловості, досліджень та енергетики, а також з питань безпеки й оборони — визначили власну позицію щодо законодавчої ініціативи про створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Профільні комітети підтримали законопроєкт, спрямований на зміцнення європейської оборонної промисловості, збільшення виробництва зброї та посилення підтримки України.
Програма має на меті покращити постачання озброєння, наростити виробничі потужності та скоротити терміни виготовлення продукції оборонної галузі в межах ЄС.
У Брюсселі очікують, що за допомогою EDIP на ринку озброєнь вдасться впровадити принцип “купуй європейське”: програма фінансуватиме лише товари, не менш як 70% складників яких вироблено в ЄС або асоційованих країнах. Якщо ж фінансування буде спрямоване на спільні європейські проєкти, до них мають входити щонайменше шість країн-членів ЄС або чотири країни, що безпосередньо постають перед високим рівнем воєнних загроз.
Євродепутати підтримують участь України в таких проєктах. Згідно з регламентом EDIP, вони схвалили окремий інструмент підтримки України, який сприятиме модернізації оборонної промисловості держави. На думку депутатів, фінансова допомога з боку ЄС дозволить залучити прямі інвестиції в українську оборонку, а також збільшить обсяги закупівель українського озброєння, зокрема й для її власних потреб.
Доповідач комітету з безпеки та оборони, французький євродепутат-соціаліст Рафаель Ґлюксманн заявив, що Європарламент “за рекордно короткий час сформував більшість на підтримку зміцнення оборонно-промислової бази Європи”.
Поставши перед загрозами з боку Росії, ми повинні діяти з єдністю, амбіціями та рішучістю. Інвестувати спільно, разом розвивати важливі військові можливості та узгоджувати наші зусилля щодо витрат на рівні ЄС — це єдиний шлях уперед. Час покласти край нашій залежності від зовнішніх гравців, — заявив Ґлюксманн.
Офіційну пропозицію щодо створення EDIP Єврокомісія представила у березні минулого року. У бюджет програми закладено 1,5 мільярда євро. Документ є частиною реалізації Спільної оборонної стратегії ЄС і потребує затвердження Європарламентом та Європейською радою.
Додамо, міністри фінансів ЄС висловили зацікавленість ідеєю створення спільного оборонного фонду, який би купував і володів оборонним обладнанням, але деякі з них також заявили, що ЄС повинен спочатку розглянути наявні варіанти фінансування, перш ніж створювати нові.
Ці обговорення відбуваються в рамках ширших зусиль Європи щодо підготовки до можливих загроз з боку Росії, адже уряди країн ЄС дедалі чіткіше розуміють, що не можуть повністю покладатися на США в питаннях власної безпеки.
Міністри обговорювали ідею аналітичного центру Bruegel, згідно з якою група країн ЄС разом із деякими державами-партнерами могла б створити міжурядовий фонд з оплаченим капіталом, який би запозичував на ринку і спільно купував та володів би дорогим військовим обладнанням.
Участь країн, що не є членами ЄС, є важливою для багатьох держав-членів, адже це дало б змогу залучити такі впливові оборонні держави, як Велика Британія, Норвегія, Канада чи Україна.
Фонд “Європейський оборонний механізм” міг би стати інструментом для розв’язання проблем країн із високим рівнем заборгованості. Оскільки боргові зобов’язання, пов’язані з закупівлею обладнання, відображалися б у бухгалтерії самого фонду, а не в національних рахунках.
Повідомляється, що більшість міністрів виявили зацікавленість у пропозиції аналітичного центру Bruegel.
Водночас деякі країни, зокрема Франція, Німеччина та Бельгія, наголосили, що перш ніж створювати нові фінансові інструменти, ЄС має зосередитися на використанні вже наявних механізмів, таких як Європейський інвестиційний банк, Європейський оборонний фонд та ініціатива ReArm Europe.
Згідно з планом ReArm Europe, ЄС прагне протягом наступних чотирьох років збільшити військові витрати на 800 мільярдів євро, послабивши фіскальні обмеження щодо оборонних інвестицій і запровадивши спільні запозичення для масштабних оборонних проєктів у межах бюджету ЄС.
- Збройові компанії зі США, Великої Британії та Туреччини виключать із нового фонду переозброєння Європейського Союзу на €150 мільярдів, якщо їхні країни не підпишуть з Брюсселем угоди про оборону та безпеку.
- Іспанія запропонувала заснувати новий оборонний фонд, який надаватиме безповоротні гранти для зміцнення оборонних ліній Європи та підтримки України, використовуючи заморожені активи російського центрального банку.
- 9 квітня єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос на спільний пресконференції з Каєю Каллас та Денисом Шмигалем поінформувала, що Європейський Союз скерує на обороноздатність України 9 млрд євро до кінця 2025 року.
24 квітня два комітети Європейського парламенту — з питань промисловості, досліджень та енергетики, а також з питань безпеки й оборони — визначили власну позицію щодо законодавчої ініціативи про створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Профільні комітети підтримали законопроєкт, спрямований на зміцнення європейської оборонної промисловості, збільшення виробництва зброї та посилення підтримки України.
Адміністрація Дональда Трампа передала українській стороні так звану “остаточну пропозицію” щодо завершення війни з Росією, яка передбачає суттєві поступки Кремлю. Зокрема, США нібито готові визнати Крим російською територією та фактичний контроль Росії над значною частиною окупованих територій.
Армія РФ застосовує балістичні ракети “Іскандер” та північнокорейські KN-23 з касетними боєголовками, що призводить до масових жертв серед цивільного населення України, заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко після масованої атаки росіян у ніч на 24 квітня.
Президент США Дональд Трамп 24 квітня заявив, що у межах поступки для наближення до миру російська сторона пропонує “зупинити війну” та обіцяє “не захоплювати всієї території України”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має намір звернутися до керівництва США з проханням відмовитися від примушування України до миру на умовах президента Росії Володимира Путіна.