Як ОП міг допомогти Коломойському зберегти контроль над 1+1 – розслідування Железняка

Джерело: Ярослав Железняк/YouTube

Народний депутат Ярослав Железняк опублікував розслідування щодо того, як Офіс Президента міг допомогти підсанкційному бізнесмену Ігорю Коломойському втримати контроль та юридично убезпечити медіагрупу 1+1.

Нардеп одразу зауважив, що його команда не підтвердила, що медіаімперію у Коломойського “віджали”. Однак, він вказує, що попри публічну риторику про боротьбу з олігархами, влада могла допомогти Коломойському зберегти фактичний контроль над телеканалами та разом з тим набути для себе важелі впливу на 1+1.

У розслідуванні йдеться, що одразу після арешту Ігоря Коломойського медіагрупу 1+1 переоформили на нові компанії: “Віжн 1+1”, “Віжн 2+2” та “Віжн 3”. Їх бенефіціарами стали лояльні до олігарха Світлана Міщенко, Ярослав Пахольчук та Андрій Мальчевський.

Після цього компанія Коломойського ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” відмовилась від свого бренду і залишила собі логотип “1+1 Марафон”.

Джерело: скриншот з відео

Водночас влада не залучила жодних важелів впливу під час цього процесу.

Разом з тим, телеканали медіагрупи 1+1 отримали місце у телемарафоні “Єдині новини”, що забезпечує їм стабільне державне фінансування.

“Плюси” залишаються серед чотирьох каналів-учасників єдиного марафону Офісу Президента. І вже навіть після арешту Коломойського офіційно 1+1 отримали більш ніж 320 млн грн з держбюджету лише на трансляцію марафону”, – зауважив Железняк.

Крім того, нардеп звертає увагу на те, що наближена до Банкової компанія “Квартал ТВ” також була залучена в процес переоформлення активів й отримала нову назву “Віжн Квартал ТВ”. Однак потім вона відокремилася і повернулася до старих керівників.

“Вся ця метаморфоза відбувалася не просто тишком-нишком, а Банкова точно про це знала, можете просто переглянути декларацію президента”, – наголошує Железняк.

Джерело: скриншот з відео

Народний депутат зауважив, що влада могла показово говорити про “боротьбу з олігархами”, але насправді – отримати лояльні канали.

“Якщо коротко, то по кейсу Коломойського реальний конфлікт між Офісом Президента та олігархом у результаті вилився в домовленість і win-win (виграшну для усіх – ред.) історію. Коломойському вдалось уникнути арешту [медіаактивів] від НАБУ та інших правоохоронців, прибрати себе і інших токсичних партнерів з активу, залишити де-факто контроль над своєю медіаімперією і далі мати на неї вплив. Офіс Президента отримав лояльний канал, зрозумілих нових власників, можливість впливати на олігарха, і при цьому не “спалитися” на переписуванні канала на свого політтехнолога”, – підсумовує Ярослав Железняк.

До слова, раніше Железняк опублікував розслідування щодо медіа “Ми – Україна” і його зв’язків з Офісом президента.

Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.

13 вересня російські війська здійснили масований обстріл Одещини. Внаслідок атаки травмувань зазнали 24 особи, зокрема двоє дітей.

Виявлений у повітряному просторі Литві безпілотник, котрий спонукав владу закрити аеропорт Вільнюса, а НАТО підняти щонайменше один винищувач, виявився зграєю птахів.

У центрі чеської Острави побили поляка Кубу Гайсіґа, котрий їхав велосипедом уздовж кордонів Верхньої Сілезії в межах акції “Rajza dla Marceliny”. Під час акції волонтер планував подолати 800 км, аби зокрема зібрати кошти на лікування своєї онкохворої партнерки.

Вранці 13 вересня російські війська атакували Тернопільщину ударними безпілотниками. Унаслідок удару пошкоджено об’єкти інфраструктури міста.