Як ОП міг допомогти Коломойському зберегти контроль над 1+1 – розслідування Железняка
Джерело: Ярослав Железняк/YouTube
Народний депутат Ярослав Железняк опублікував розслідування щодо того, як Офіс Президента міг допомогти підсанкційному бізнесмену Ігорю Коломойському втримати контроль та юридично убезпечити медіагрупу 1+1.
Нардеп одразу зауважив, що його команда не підтвердила, що медіаімперію у Коломойського “віджали”. Однак, він вказує, що попри публічну риторику про боротьбу з олігархами, влада могла допомогти Коломойському зберегти фактичний контроль над телеканалами та разом з тим набути для себе важелі впливу на 1+1.
У розслідуванні йдеться, що одразу після арешту Ігоря Коломойського медіагрупу 1+1 переоформили на нові компанії: “Віжн 1+1”, “Віжн 2+2” та “Віжн 3”. Їх бенефіціарами стали лояльні до олігарха Світлана Міщенко, Ярослав Пахольчук та Андрій Мальчевський.
Після цього компанія Коломойського ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” відмовилась від свого бренду і залишила собі логотип “1+1 Марафон”.

Джерело: скриншот з відео
Водночас влада не залучила жодних важелів впливу під час цього процесу.
Разом з тим, телеканали медіагрупи 1+1 отримали місце у телемарафоні “Єдині новини”, що забезпечує їм стабільне державне фінансування.
“Плюси” залишаються серед чотирьох каналів-учасників єдиного марафону Офісу Президента. І вже навіть після арешту Коломойського офіційно 1+1 отримали більш ніж 320 млн грн з держбюджету лише на трансляцію марафону”, – зауважив Железняк.
Крім того, нардеп звертає увагу на те, що наближена до Банкової компанія “Квартал ТВ” також була залучена в процес переоформлення активів й отримала нову назву “Віжн Квартал ТВ”. Однак потім вона відокремилася і повернулася до старих керівників.
“Вся ця метаморфоза відбувалася не просто тишком-нишком, а Банкова точно про це знала, можете просто переглянути декларацію президента”, – наголошує Железняк.

Джерело: скриншот з відео
Народний депутат зауважив, що влада могла показово говорити про “боротьбу з олігархами”, але насправді – отримати лояльні канали.
“Якщо коротко, то по кейсу Коломойського реальний конфлікт між Офісом Президента та олігархом у результаті вилився в домовленість і win-win (виграшну для усіх – ред.) історію. Коломойському вдалось уникнути арешту [медіаактивів] від НАБУ та інших правоохоронців, прибрати себе і інших токсичних партнерів з активу, залишити де-факто контроль над своєю медіаімперією і далі мати на неї вплив. Офіс Президента отримав лояльний канал, зрозумілих нових власників, можливість впливати на олігарха, і при цьому не “спалитися” на переписуванні канала на свого політтехнолога”, – підсумовує Ярослав Железняк.
До слова, раніше Железняк опублікував розслідування щодо медіа “Ми – Україна” і його зв’язків з Офісом президента.
- За час повномасштабного вторгнення України витрати на телемарафони “Єдині новини #UAразом” та “Freeдом” сягнули 2,01 млрд грн.
- 13 березня Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій закликав українську владу припинити тиск на медіа та блокування опозиції.
- Міністерство культури та стратегічних комунікацій України заявило, що не може впливати на показ сюжетів про езотеричні практики в етері телемарафону.
- Європейська комісія висловила критику на адресу телемарафону “Єдині новини”, зокрема щодо його фінансування з державного бюджету та об’єктивності. Брюссель у жовтні офіційно озвучив занепокоєння цією ситуацією, що може мати значні наслідки для України.
- Офіс Президента України зазнав критики через підходи до медійної політики, які, на думку оглядачів, мають ознаки надмірного контролю над інформаційним полем. У статті “Детектор медіа” йдеться, що влада використовує медійні ресурси для просування власної позиції, а з іншого боку – обмежує доступ до висвітлення незалежним й опозиційним джерелам.
У Волгоградській області Росії після нічної атаки ударних безпілотників спалахнула пожежа на нафтопереробному заводі компанії “Лукойл”.
Президент США Дональд Трамп заявив, що хоче домогтися змін на Кубі до завершення свого перебування на посаді у 2029 році.
Унаслідок російської атаки на Рівне пошкоджено багатоповерховий житловий будинок, у двох квартирах виникли пожежі. Поранення дістали шестеро людей, зокрема двоє дітей. Рятувальники евакуювали з будинку 42 мешканців.
У ніч проти 13 листопада російські війська атакували Вінницю. Унаслідок удару пошкоджено приватні житлові будинки, кілька багатоповерхівок та дитячий садок.
Протягом минулої доби українські захисники ліквідували 2590 окупантів, а також уразили значну кількість техніки ворога – зокрема артилерійські системи, безпілотники та автомобілі.