Російське вторгнення нашкодило бджолам у всьому світі більше за мікропластик і пестициди

Джерело: звіт Університету Рідинга

У Всесвітній день бджіл британські науковці оприлюднили тривожний звіт, що попереджає про нові загрози для запилювачів, котрі можуть суттєво прискорити їхнє зникнення у найближчі 5–15 років. Дослідники зокрема зауважили, що війна Росії проти України нашкодила бджолам більше за мікропластик і пестициди. Через повномасштабне вторгнення зменшилися обсяги та різноманітність посівів культурних рослин, якими харчуються бджоли.

Запилювачі — бджоли, метелики, деякі птахи та кажани — відіграють ключову роль у підтримці біорізноманіття та продовольчої безпеки. Близько 90% квіткових рослин та понад 75% сільськогосподарських культур залежать від них. Та через втрату середовищ існування, пестициди, зміну клімату та інвазивні види їх чисельність стрімко знижується.

Водночас загрози лише посилюють кризу. Серед них:

  • Війни й конфлікти, зокрема в Україні, які зменшують різноманіття вирощуваних культур, позбавляючи запилювачів джерел їжі.
  • Мікропластик, виявлений у 315 бджолиних вуликах по Європі.
  • Штучне освітлення вночі, яке знижує відвідуваність квітів нічними запилювачами на 62%.
  • Антибіотикове забруднення, що впливає на поведінку запилювачів і може зменшувати їхню активність.
  • Забруднення повітря, яке шкодить виживанню, розмноженню та розвитку комах.
  • “Коктейлі” з пестицидів, особливо поширені у країнах, що розвиваються.
  • Все частіші й масштабніші лісові пожежі, що знищують середовище проживання запилювачів.

Професор Саймон Поттс з Університету Редінга наголосив, що иявляти нові загрози і діяти на випередження — критично важливо, “якщо ми хочемо зупинити масове зникнення запилювачів”.

Також дослідники розробили план боротьби зі скороченням популяцій бджіл у світі.

Серед найперспективніших:

  • Жорсткіші обмеження на викиди антибіотиків.
  • Перехід на електромобілі для зменшення забруднення повітря.
  • Створення квітучих оселищ у межах сонячних парків.
  • Виведення культур з покращеними пилком і нектаром.
  • Використання технології RNAi для боротьби зі шкідниками без шкоди для бджіл.
  • Застосування ШІ для моніторингу запилювачів та виявлення загроз.

Окрім того, у звіті критикують деякі “зелені” ініціативи, як-от масове висаджування швидкорослих дерев, що не цвітуть, — замість відновлення біорізноманіття. Науковці закликають висаджувати квітучі дерева та не вести видобуток у регіонах, багатих на запилювачів.

Нарешті, важливою для захисту бджіл є також боротьба з глобальним потеплінням, одним із кроків у якій є перехід на електроавтомобілі для запобігання викидам парникових газів.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.