Чорногорія приєднається до військової місії ЄС на підтримку України
Джерело: Radio Slobodna Evropa
Парламент Чорногорії 12 червня ухвалив рішення про відправку військовослужбовців до складу місії військової допомоги Європейського Союзу для підтримки України (EUMAM). Відповідне рішення підтримали 49 із 81 депутата.
У документі зазначається, що участь Чорногорії у місії має на меті зміцнення спроможностей Збройних сил України для захисту територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, а також стримування і протидії агресії Російської Федерації та інших потенційних загроз.
Розгляд рішення затягувався з моменту його внесення дев’ять місяців тому. Опозиція звинуватила голову парламенту Андрію Мандича, котрий виступає проти НАТО і підтримує главу РФ Володимира Путіна, у навмисному блокуванні голосування. Його партія, що входить до правлячої коаліції, виступає також проти членства Чорногорії в НАТО і санкцій проти Росії.
Чорногорія приєдналася до НАТО у 2017 році, коли при владі була Демократична партія соціалістів. У ДПС наголосили, що 90% нинішньої парламентської більшості свого часу не підтримали вступ країни до Альянсу.
Серед них зокрема і “Демократична партія”, яку представляє чинний міністр оборони Драган Крапович. Крапович кілька разів наголосив, що чорногорські військові не братимуть участі в місії на території України.
Довідка. Місію ЄС EUMAM створили 17 жовтня 2022 року, її робота фінансується коштом Європейського фонду миру.
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України домовилось із Міністерством транспорту і морських справ Чорногорії про лібералізацію всіх вантажних перевезень між країнами з 1 червня 2024 року.
- У 2023 році парламент Чорногорії призначив новий уряд, коаліцію проєвропейських і просербських партій, який, як очікується, очолить невелику балканську країну в її прагненні приєднатися до Європейського Союзу.
- Володимир Зеленський висловив вдячність главі Чорногорії Якову Мілатовичу за підтримку України на шляху до НАТО та за приєднання країни до Спільної декларації про безпекові гарантії, ухваленої на саміті НАТО у Вільнюсі лідерами G7.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.