Президент Вірменії підписав закон про націоналізацію компанії російського мільярдера
Джерело: пресслужба президента Вірменії
8 липня президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони щодо націоналізації ЗАТ “Електричні мережі Вірменії” проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна.
Відповідно до ухвалених правок, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній, зокрема може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Окрім того, держава отримує пріоритетне право на викуп.
ЗАТ “Електричні мережі Вірменії” є монополістом та входить до групи “Ташир”, що належуить мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, Самвелу Карапетяну.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
Карапетяна затримали 18 червня в Єревані. Йому інкримінують публічні заклики до насильницького захоплення влади (частина 2 статті 422 Кримінального кодексу Вірменії). Його арешт збігся з загостренням конфлікту між владою та Вірменською апостольською церквою. Бізнесмен публічно підтримав духовенство та звинуватив уряд у “нападках на церкву й народ”, додавши, що буде змушений “втрутитися”, якщо політики не відреагують. Захист Карапетяна наполягає, що саме ці висловлювання стали підставою для обвинувачення. Сам підприємець твердить, що не закликав до жодних політичних дій.
Парламент Вірменії ухвалив пакет законів про націоналізацію ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
Згідно з даними Forbes, 59-річний Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найзаможніших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів.
- Росія пришвидшила комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.
Президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на важливості безпеки у Чорному морі для східного флангу Європи та оголосила про додаткове фінансування Центру морської безпеки, який планують створити в Констанці та Варні.
Адміністрація президента США Дональда Трампа прагне позбавити ще 6,3 мільйона американців доступу до найбільшої в країні програми продовольчої допомоги.
Оператори 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis уразили російський дронопорт, розташований на території Донецького аеропорту. Для атаки військові застосували засоби middle strike.
У німецькому Дортмунді відкриття нової кебабної завершилося сутичками з поліцією. Сотні людей прийшли на акцію, під час якої донер-кебаби продавали лише за 1 євро, однак натовп вийшов з-під контролю.
Лідери Словаччини, Чехії, Угорщини та Болгарії виступили проти ініціативи канцлера Німеччини Фрідріха Мерца пов’язати ухвалення бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки з довгостроковою фінансовою підтримкою України. Напередодні глава німецького уряду заявив, що блокуватиме затвердження бюджету, якщо всі країни ЄС не візьмуть на себе зобов’язання щодо фінансування Києва.