Китай розгорнув понад 100 військових кораблів поблизу Тайваню

Джерело: South China Morning Post

Нещодавнє розгортання китайських військово-морських сил у західній частині Тихого океану та Південнокитайському морі викликало припущення, що Пекін відпрацьовує сценарій недопущення втручання США та їхніх союзників у можливий конфлікт навколо Тайваню.

Пекін не оголошував про масштабні військові навчання, пов’язані з нещодавньою активністю Військово-морських сил Народно-визвольної армії Китаю. Водночас, за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW) від 6 листопада, китайські військові можуть проводити масштабні маневри, імітуючи ізоляцію Тайваню. За такого сценарію кораблі мали б стримувати або не допускати втручання зовнішніх сил.

На масштаб розгортання вказує кількість залучених суден — за повідомленнями, понад 100. Крім того, китайські корабельні угруповання діяли не лише поблизу Тайваню, а й у віддаленіших районах Тихого океану. На думку аналітиків, це може свідчити про намір перешкодити американським і союзним силам дістатися острова в разі конфлікту.

Серед зафіксованих переміщень — вихід авіаносця “Ляонін” навколо південної частини Філіппін наприкінці жовтня, а також проходження інших китайських військових кораблів до Тихого океану через протоки поблизу Японії наприкінці жовтня та на початку листопада.

Оцінка ISW частково ґрунтується на повідомленні генерального секретаря Ради національної безпеки Тайваню Джозефа Ву від 3 листопада. За його даними, у регіоні діяли понад 100 кораблів ВМС НВАК і суден берегової охорони Китаю.

Інститут визначив чотири військово-морські оперативні групи між Тайванем і Гуамом, а також кораблі поблизу самого острова. Сили належали до Східного, Північного та Південного командувань НВАК.

В ISW зазначили, що координація надводних сил одразу трьох командувань є рідкісним явищем. Зазвичай масштабні навчання, спрямовані проти Тайваню, проводить Східне командування. На думку аналітиків, розміщення військових кораблів за межами першого острівного ланцюга може свідчити про спробу скоординувати основні надводні бойові сили трьох командувань.

Переміщення кораблів також збіглися зі збільшенням активності китайської військової авіації поблизу Тайваню. Міністерство оборони острова повідомило, що за 24 години до 6:00 3 листопада зафіксувало 49 вильотів літаків НВАК, зокрема 36 — у південному напрямку.

Хоча цей показник був високим порівняно із середнім рівнем за рік, він залишався значно нижчим за інтенсивність попередніх масштабних навчань НВАК поблизу Тайваню, під час яких кількість вильотів перевищувала 100 на добу.

За оцінкою ISW, польоти на південь могли здійснюватися для підтримки корабельних угруповань.

У Тихому океані проходить стратегічно важливий перший острівний ланцюг, який простягається від Японії через Тайвань до Філіппін. Він відокремлює прилеглі моря від Філіппінського моря — одного з можливих напрямків висування американських і союзних сил у разі конфлікту навколо Тайваню.

На думку одного з опитаних виданням аналітиків Фанелла, саме присутність корабельних угруповань кількох командувань свідчить про підготовку до протидії зовнішньому втручанню.

У разі конфлікту китайські військові кораблі на схід від острова намагалися б виявляти й атакувати американські підводні човни, надводні кораблі та авіацію, щоб не допустити зриву операцій.

Окрім атак на сили, які наближатимуться до району бойових дій, Китай мав би перешкоджати постачанню ресурсів військовим підрозділам, які вже діятимуть у спірних районах. Про це заявив Бредлі Мартін, капітан ВМС США у відставці.

Серед можливих завдань таких сил він назвав координацію військово-морських груп за обмежених можливостей зв’язку, спостереження за противником, а також створення зон протиповітряної, протиракетної, протидронової та протичовнової оборони. Угруповання на півночі та півдні могли б також прикривати напрямки від можливого іноземного втручання.

Міністерство оборони Японії також повідомляло про проходження китайських кораблів ВМС і берегової охорони через протоки поблизу японської території наприкінці жовтня.

На схід від Тайваню китайські надводні угруповання можуть зіткнутися з японськими підводними човнами, авіацією союзників і засобами контрудару за межами зони найпотужнішого прикриття сил, розміщених на материковій частині Китаю. Водночас відносна близькість регіональних баз материкового Китаю створює для Пекіна логістичну перевагу.

Сам Пекін назвав розгортання авіаносця “Ляонін” звичайними щорічними навчаннями, які відповідають міжнародному праву та не спрямовані проти будь-якої конкретної країни чи цілі.

В ISW акцентували, що відсутність офіційно оголошених регіональних навчань відрізняє нинішню активність від попередніх масштабних маневрів поблизу Тайваню. Водночас підтверджень того, що всі переміщення кораблів були частиною єдиної операції, немає.

• Тайвань скорочує час реагування на можливий напад Китаю та перевіряє готовність армії до негайного переходу до бойових дій, заявив міністр оборони країни Веллінгтон Ку.
• Глава КНР Сі Цзіньпін у своїй новорічній промові пообіцяв возз’єднати Китай і Тайвань.
• Китай провів безпрецедентні за масштабом військові навчання, взявши Тайвань у кільце морської блокади. Пекін вперше прямо погрожує “кривавими наслідками” будь-яким державам, які спробують захистити острів від нападу.
• Тайванські військові провели випробування американських ракетних систем HIMARS на західному узбережжі острова, відпрацювавши сценарій відбиття можливого китайського вторгнення.

• військові,
• Китай,
• кораблі,
• маневри,
• навчання,
• Тайвань