Німеччина здійснила першу депортацію небезпечних злочинців до Афганістану

Джерело: Bild

Німеччина здійснила першу депортацію злочинців до Афганістану за нової міграційної політики канцлера Фрідріха Мерца. Спецрейсом до Кабула відправили 81 афганця, зокрема засуджених за вбивства, зґвалтування та інші насильницькі злочини.

Німеччина депортувала засуджених за тяжкі злочини до Кабула. Це перший такий рейс у межах жорсткішої міграційної політики уряду канцлера Фрідріха Мерца.

Серед депортованих зокрема 12 осіб, засуджених за вбивства, 17 — за сексуальне насильство, а також понад 40 інших злочинців, причетних до тяжких насильницьких дій.

Один із депортованих — афганець, котрий у 2019 році в місті Іллеркірхберг із трьома спільниками протягом кількох годин ґвалтував 14-річну школярку в центрі для біженців.

Міністр внутрішніх справ ФРН Александр Добріндт зазначив: “Нам вдалося організувати ще один депортаційний рейс із злочинцями до Афганістану. Відтак, ми починаємо реалізовувати черговий пункт зміни політики з коаліційної угоди. […] У нашій країні немає права на перебування для злочинців, які вчинили особливо тяжкі злочини”.

Добріндт наголосив, що Німеччина й надалі має депортувати засуджених до Афганістану. Для вивезення всіх афганців необхідно ще щонайменше 16 рейсів. Згідно з даними Центрального реєстру іноземців, станом на 30 червня у ФРН перебували 1710 громадян Афганістану, котрих мають депортувати негайно. Ще 9462 афганці отримали тимчасову відстрочку депортації.

Додамо, нещодавно Добріндт заявив, що має намір посилити міграційну політику країни — на зразок Данії.

Данія показала, як за допомогою жорстких заходів можна подолати поляризацію суспільства, — наголосив Добріндт після зустрічі з данським міністром з питань міграції Кааре Дюбвад Беком.

Данія справді досягла значних результатів останнім часом. 2024 року там подали лише близько 2300 заяв на притулок.

У країні діють тимчасові дозволи на перебування, мінімальні соцвиплати, суворі правила реєстрації, а в разі порушення обов’язкове переміщення до депортаційного центру. За законом, поліція може вилучати у біженців цінні речі перед видачею допомоги.

Особлива увага приділяється працевлаштуванню. У Данії працюють 82% працездатних українських біженців, тоді як у Німеччині таких трохи більш як 30%.

Це допомагає швидше вивчати мову та адаптуватися, вважають у Копенгагені.

Добріндт акцентував, що Німеччина та Данія виступають за прискорення та перенесення частини процедур щодо надання притулку за межі ЄС.

Нещодавно Добріндт розпорядився зупиняти на кордоні осіб без віз або з підробленими документами — навіть якщо ті прагнуть отримати притулок. Водночас для деяких категорій мігрантів передбачили певні винятки: вагітні жінки, діти та хворі не підлягають негайному поверненню.

Добріндт також посилив прикордонний контроль: кількість поліцейських на кордонах зросла з 11 000 до 14 000.

Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що “Німеччина оточена безпечними державами”, а тому “заяви на притулок мають розглядатися за межами країни”. Такий підхід вже викликав критику з боку Польщі, а також суперечки всередині правлячої коаліції, особливо з боку Соціал-демократичної партії Німеччини.

Раніше Мерц оголосив “національну надзвичайну ситуацію” у сфері міграції та ініціював кардинальні зміни в політиці прийому біженців.

Зокрема, влада вирішила активувати статтю 72 Договору про функціонування ЄС, яка дозволяє державам-членам у виняткових обставинах відступити від частини європейських норм для захисту громадського порядку та внутрішньої безпеки.

Результатом такого рішення стане:

фактичне скасування дії Дублінського регламенту,
посилення прикордонного контролю,
та масштабні відмови у в’їзді для шукачів притулку.

Зауважимо, до цього влада Німеччини призупинила переселення осіб, які потребують особливого захисту, у межах програми Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR).

Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку.

Бундестаг 29 січня схвалив запропоновану ХДС резолюцію про радикальне посилення міграційного законодавства. Цей план найбільшої опозиційної фракції німецького бундестагу передбачав, зокрема, постійний прикордонний контроль, можливість відмови прохачам притулку вже на кордоні та затримання іноземців, яких влада зобов’язала залишити країну.

Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.