Європарламент виключив вступ Грузії до ЄС до проведення чесних виборів
Джерело: заява Європарламенту
Європейський парламент визначив, що Грузія не зможе приєднатися до Європейського Союзу, доки в країні не відбудуться чесні вибори та не буде припинено авторитарний курс чинної влади.
У заяві Європарламенту зазначили, що “шлях Грузії до ЄС фактично призупинено до проведення чесних виборів”. У Брюсселі також не визнають нинішній уряд країни, проте продовжують підтримувати грузинське суспільство та його європейські прагнення.
Політична криза в Грузії загострилася після парламентських виборів у жовтні 2024 року, на яких перемогу здобула партія “Грузинська мрія”, набравши майже 54% голосів. Опозиція звинуватила владу у фальсифікаціях і відмовилася визнавати результати. 28 листопада уряд офіційно призупинив процес євроінтеграції, що спричинило масштабні протести. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив, що країна відмовляється від шляху до ЄС на найближчі чотири роки та від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.
Це викликало масові обурення та протести у Грузії. Грузини щовечора виходять з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, робили усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.
За підрахунками Transparency International Georgia, затримали щонайменше 400 осіб.
На тлі протестів п’ятеро грузинських послів за кордоном подали у відставку. Більше 135 дипломатів підписали заяву з осудом. Критику також висловили працівники Нацбанку, Міністерства освіти, мерії Тбілісі та Конституційного суду. Університети та школи оголосили страйк, припинивши навчальний процес.
У грудні США запровадили санкції проти засновника “Грузинської мрії” Бідзіни Іванішвілі. У Конгресі анонсували законопроєкт про непризнання чинного уряду. Тоді як 3 лютого голова дипломатії ЄС Кая Каллас засудила дії силовиків, заявивши, що Грузія не виправдовує очікування як країна-кандидат на вступ до ЄС – відповідний статус їй надали у грудні 2023 року.
Раніше Рада ЄС призупинила безвіз для грузинських посадовців і дипломатів через ухвалення законів про “іноземних агентів”.
У січні Грузія вийшла з Парламентської асамблеї Ради Європи після заклику провести нові вибори. У лютому правляча партія позбавила мандатів 49 опозиційних депутатів.
- 27 січня Рада Європейського Союзу зупинила дію частини безвізової угоди з Грузією. Дія безвізового режиму скасована на невизначений термін для грузинських дипломатів та посадових осіб, що може призвести до того, що їм доведеться вимагати візи для в’їзду на територію Євросоюзу.
- Президент України Володимир Зеленський підписав указ про санкції проти представників влади Грузії.
- Посольство Сполучених штатів у Тбілісі прокоментувало рішення уряду Грузії тимчасово відмовитись від процесу вступу до Європейського союзу.
- Нідерланди просили Європейський союз тимчасово зупинити дію безвізового режиму для громадян Грузії.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.