Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК – СЗРУ

Джерело: Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ)

За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК.

Повідомляється, що після початку повномасштабної війни РФ проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів – зокрема для дронів і ракетного озброєння – на тлі західних санкцій та логістичних бар’єрів.

Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотними системами, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проєкти з військовим потенціалом стали ключовими в новій інноваційній стратегії держави, яка раніше була зосереджена на цивільних напрямах — від агротехніки до фармацевтики.

Попри те, що реалізація багатьох цивільних інновацій – нові трактори, ліки чи продукти харчування – розписана на роки вперед, інвестиції у ВПК дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних з армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.

“З-поміж прикладів – завод із виробництва композитних елементів для БпЛА, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність”, – повідомили у СЗРУ.

Схожа ситуація спостерігається на підприємстві “Зеніт-БелОМО”, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.

“Запуск ліній заплановано на серпень, до кінця року завод має працювати на повну”, – йдеться у повідомленні.

Аналогічно на підприємстві “Інтеграл” триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення.

“Йдеться, зокрема, про мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101. Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва”, – зазначили у СЗРУ.

У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.

У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.

3 лютого, під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Києві була оголошена повітряна тривога через можливу російську атаку.

Нічні обстріли Харкова та області призвели до надзвичайної ситуації техногенного характеру. Внаслідок атаки припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 – житлові будинки.

Вдень 3 лютого російські війська вдарили дроном по багатоповерховому будинку у Харкові. Внаслідок атаки сталася масштабна пожежа, відомо про щонайменше двох постраждалих.