Сучасна картопля – нащадок дикого помідора: вчені розкрили її давнє походження
Джерело: CNN
Картопля, яку ми щодня варимо, смажимо або товчемо в пюре, має родовід, гідний сюжету латиноамериканської мелодрами. Міжнародна команда науковців простежила її походження до гібридизації, що сталася близько 9 мільйонів років тому в Андах – між диким предком сучасного помідора та маловідомою рослиною Etuberosum.
Цей “шлюб за розрахунком” дав початок новому виду рослин, здатних зберігати поживні речовини під землею – бульбам. І саме з цього випадкового союзу згодом постала сучасна картопля.
Науковці дослідили геноми понад 450 видів дикої та культурної картоплі. З’ясувалося, що ген SP6A, який запускає формування бульб, прийшов від помідороподібного предка, тоді як ген IT1, що відповідає за ріст підземних стебел, – від Etuberosum. Без цього комбо, як кажуть самі ботаніки, ми б, можливо, і не мали картоплі взагалі.
“Це як перетасована колода, в якій випадково зійшлися потрібні карти”, – пояснив ботанік Сенді Кнапп із Лондонського музею природничої історії.
Картопля отримала еволюційну перевагу, бо могла розмножуватися бульбами, без насіння та запилення. Коли в Андах ставало холодно, інші пасльонові гинули, а вона виживала.
Сьогодні картопля – одна з чотирьох головних культур разом із рисом, пшеницею та кукурудзою, які забезпечують до 80% споживаних людством калорій. Але її еволюція досі була малодослідженою – через відсутність скам’янілостей і складність у реконструкції родоводу.
Нове генетичне дослідження не лише проливає світло на те, як з’явилася картопля, а й дає ключі до створення нових, стійкіших сортів. Зараз картоплю розмножують переважно вегетативно, тобто частинами бульб, що знижує її генетичну різноманітність і робить вразливою до хвороб. Проте, за словами авторів, якщо вдасться створити картоплю, що розмножується насінням і при цьому зберігає стійкість, це стане проривом – особливо в умовах змін клімату.
До того ж, дика картопля, яку дослідники виявили в кількох андійських долинах, містить унікальні гени, що потенційно можуть захистити врожаї від нових хвороб і шкідників.
“Це майже романтична історія – випадкова зустріч двох дуже різних рослин створила щось, без чого ми тепер не уявляємо собі життя”, – сказала співавторка дослідження Тіїна Сяркінен з Королівського ботанічного саду Единбурга.
- Доісторичні неандертальці, як виявило нове дослідження, ймовірно, харчувалися не лише м’ясом великих тварин, як-от мамонтів, а й личинками мух, які з’являються в розкладеній плоті. І це могло суттєво впливати на хімічний склад їхніх кісток, який довгий час викликав здивування у вчених.
Пекін скорочує постачання критично важливих мінералів до країн Заходу, чим вже провокує затримку виробництва військової продукції, змушуючи компанії шукати альтернативи по всьому світу.
4 серпня голова Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив про збільшення кількості загиблих внаслідок російського удару 31 липня.
Через російсько-українську війну нині руйнуються сховища кажанів. Тисячі тварин гинуть у зруйнованих будівлях, де зимують колоніями. За час повномасштабного вторгнення росіян кількість кажанів, котрим потрібна допомога, зросла вдвічі, розповіла кандидатка біологічних наук, співзасновниця Українського центру реабілітації рукокрилих, старша наукова співробітниця заповідника “Асканія-Нова” Альона Прилуцька.
Контррозвідка Служби безпеки затримала російську агентку, котра готувала вибух біля адмінбудівлі одного з правоохоронних органів у центральній частині Дніпра.
4 серпня Національне агентство щодо регулювання в енергетиці Молдови (НАРЕ) анулювало ліцензію на постачання газу у компанії Moldovagaz, контрольний пакет акцій котрої належить російському “Газпрому”.