На Тернопільщині у печері, що є пам’яткою, встановили пластикове вікно
Джерело: Україна Інкогніта, ZAXID.NET, Суспільне Тернопіль
На Тернопільщині пам’ятка “Печера відлюдника” опинилася під загрозою через те, що місцеві встановили там пластикове вікно, гіпсову фігуру Божої Матері, прикріпили інформаційний стенд, перекривши частину стародавнього напису.
“Печера відлюдника” розташована у Чортківському районі й складається з двох напіврукотворних камер – в одній була скельна капличка, в іншій – відлюдники жили. Вірогідно спочатку це було язичницьке святилище, а пізніше – прихисток для відлюдників, що жили та молилися там від XVII та до початку ХХ століть.
Тепер же місцеві вирішили “покращити” пам’ятку.
“Віконечко давньої печери хтось старанно засклив білим пластиковим (!) віконечком, а поруч ще й поставив позбавлену щонайменшого художнього смаку величеньку дешеву гіпсову фігуру Божої Матері, розфарбовану під бронзу. Як вдалося з’ясувати – тут постаралися активні пенсіонери з сусіднього села Кринцилів”, – повідомили у виданні “Україна Інкогніта”.
Журналісти вказують, що це не лише спотворило зовнішній вигляд давньої пам’ятки, але й шкодить її збереженню – до печери постійно потрапляє волога, а пластикове вікно заважає вентиляції, через що стіни печери вкрились пліснявою і грибами.
Також в медіа вказали на інформаційний стенд – його прикріпили просто до пам’ятки.
“Перше – для цього в скелі, у якій видовбано печеру, і яка є невід’ємною складовою пам’ятки, довелося просвердлити отвори. А це – пошкодження пам’ятки. Ба! Таблицю втулили саме на місці, де проглядалися сліди якогось давнього напису (через вивітрювання – нечитабельного). От поверху того напису – й причепили”, – йдеться у повідомленні.
Після публікації видання Ігор Філь – директор заповідника “Медобори”, на території якого розташована Печера відлюдника, – розповів, що інформаційний стенд вже зняли. А от пластикове вікно не чіпатимуть, мовляв, вентиляція відбувається через двері.
Краєзнавець та історик Дмитро Полюхович розповів, що на стінах печери є вирізьблене зображення людського обличчя, різні не розшифровані графіті-надписи, затерті місця, де могли бути дохристиянські символи. Сучасні “покращення” памʼятки, на його думку, можуть завдати їй непоправної шкоди.
“Віконце блокує вентиляцію. Через це у печері з’явилася підвищена вологість, стіни вкрилися грибницею, що руйнує камінь і давні графіті. Гриби тут – не просто наліт на стіні. Вони в’їдаються в породу, а разом з нею зникають і стародавні написи. Те, що зберігалося століттями, може зникнути за кілька років“, – розповів Полюхович виданню ZAXID.NET.
Краєзнавець вважає, що це сталось через брак розуміння серед українців, що таке пам’ятка і як її слід берегти, відсутність освітньої роботи з місцевими громадами та туристами.
“Така “реставрація” насправді є спотворенням пам’ятки. Це не ініціатива громади, а дії кількох активних, але необізнаних людей. Іноді краще було б залишити все, як є. Потрібно системно навчати людей, аби вони не руйнували історію навіть з найкращими намірами“, – додає він.
- У Китаї турист пошкодив двох давніх глиняних воїнів зі всесвітньо відомої теракотової армії.
Вчені зробили крок уперед у розгадці однієї з найбільших загадок фізики – природи темної матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Нові результати експерименту LUX-ZEPLIN (LZ), найбільш чутливого у світі детектора темної матерії, обмежили можливості для існування одного з головних її кандидатів – слабковзаємодіючих масивних частинок (WIMP).
Американський письменник Стівен Кінг очолив список найбільш заборонених авторів у школах США.
Президент США Дональд Трамп опинився в центрі критики після того, як стало відомо, що роботи з будівництва його улюбленого бального залу у Білому домі вартістю $200 мільйонів триватимуть, попри федеральний шатдаун.
Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, відкриваючи саміт лідерів ЄС у Копенгагені.
1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день літніх людей – подію, покликану підвищити обізнаність про проблеми старіння та водночас відзначити внесок літніх людей у розвиток суспільства.