НАТО та Україна об’єднують зусилля для боротьби з найскладнішими видами зброї РФ

Міністерство оборони України звернулося за підтримкою у боротьбі з двома найсерйознішими загрозами від Росії. Першим завданням JATEC стало створення захисту від планерних бомб –надпотужної зброї, яку можна запускати з великої дистанції, поза досяжністю української ППО.

Російські літаки застосовували такі бомби протягом більшої частини війни. Це спеціально оснащені боєприпаси, які перетворюють звичайні бомби на високоточні, і їх важко перехопити через малу радіолокаційну помітність, короткий час польоту та небалістичні траєкторії.

Росія використовувала планерні бомби різних розмірів для ударів по українських містах і військових позиціях, іноді запускаючи сотні таких боєприпасів протягом тижня. Історично найкращим шансом Києва на перемогу над руйнівними планерними бомбами, деякі з яких важать 6000 фунтів, було збиття літака перед запуском, атака військового літака на землі на його базі або знищення боєприпасів на складах.

У березні Командування об’єднаних сил НАТО з питань трансформації та JATEC провели “Інноваційний конкурс”, на який українські та західні оборонні компанії подали 40 своїх розробок.

У результаті обговорень було обрано три переможні рішення: радар, що прогнозує траєкторію бомби; автономний безпілотник-перехоплювач із вибуховою боєголовкою; а також захисна стіна з безпілотників, яка застосовується у крайніх випадках для відбиття наступаючих боєприпасів.

Український полковник Валерій Вишнівський, старший представник Києва в JATEC та директор програми, пояснив, що ці рішення можна використовувати як окремо, так і в комбінації. Вони вже пройшли випробування в бойових умовах в Україні проти планерних бомб та одноразових безпілотників типу Shahed.

За словами Вишнівського, система показала достатню ефективність проти Shahed, однак для протидії планерним бомбам, що становлять серйознішу загрозу, потрібні вдосконалення. Наступним етапом стане фінальна фаза випробувань нових рішень.

Французький командир П’єр Делом, координатор проєкту в Об’єднаному командуванні з трансформації, який очолює програму “Інноваційні виклики”, заявив, що НАТО працює над визначенням вартості цих систем. За його словами, мета полягає в тому, щоб до кінця року збільшити виробництво і розгорнути їх в Україні, і тим самим надати альянсу майбутні оборонні можливості.

“Завтра може початися війна. Я сподіваюся, що цього не станеться, але це можливо”, – сказав Делом. Якщо це трапиться, НАТО може опинитися в ситуації, коли оборонні системи будуть коштувати набагато дорожче, ніж загрози, від яких вони захищають, що поставить альянс у невигідне становище з точки зору витрат.

“Тому нам потрібне масове виробництво недорогих рішень. Це ключовий момент”, – сказав Делом.

Другий запит на підтримку від Міністерства оборони України стосувався волоконно-оптичних дронів.

Волоконно-оптичні дрони стали однією з головних загроз на полі бою протягом останнього року. Це звичайні дрони з видом від першої особи (FPV) — невеликі, дешеві та доступні в продажу квадрокоптери — за винятком того, що замість радіочастотного з’єднання між дроном та оператором вони оснащені котушками з довгими тонким кабелями.

Волоконно-оптичні кабелі забезпечують стабільний зв’язок між дроном і його пілотом, що робить їх практично невразливими для тактик електронної війни і особливо небезпечними, оскільки вони є високоманевреною зброєю точного удару.

Наразі не існує надійного захисту від волоконно-оптичних дронів, хоча рушниці є оборонним варіантом для солдатів, що дає їм хоча б шанс на боротьбу. Ці дрони можуть коштувати всього кілька сотень доларів і нести достатньо великий вибуховий заряд, щоб пошкодити або знищити танк вартістю в кілька мільйонів доларів.

У червні Командування з питань трансформації ОЗС НАТО та JATEC провели черговий конкурс інноваційних рішень. Цього разу українські та західні оборонні компанії подали 162 рішення. З них було обрано трьох переможців.

Згідно з вимогами НАТО, рішення повинні були працювати вдень і вночі, функціонувати в несприятливих погодних умовах, мати дальність виявлення 500 метрів і бути економічно ефективними. Делом зазначив, що переможцями конкурсу інновацій стали рішення, що складалися з радара та двох автономних турелей.

Вишнівський зазначив, що наступним кроком буде проведення польових випробувань на території НАТО.

Наразі JATEC працює лише над рішеннями для волоконно-оптичних дронів і планерних бомб, але Вишнівський зазначив, що на полі бою існує ще третя серйозна загроза: невеликі штурмові групи піхоти. Він зазначив, що ці високомобільні та смертоносні російські підрозділи не мають таких помітних ознак, як броньовані формування, і можуть проникати в українські позиції.

Міністерство оборони України ще не зверталося до JATEC за допомогою у розв’язанні цієї проблеми, однак це може стати частиною майбутнього Інноваційного виклику. Але оскільки НАТО продовжує виносити уроки з конфлікту, однією з найбільших перешкод залишається необхідність робити це достатньо швидко, щоб на момент знаходження рішення воно все ще було актуальним.