В Росії прогорає паперовий бізнес – СЗР

Джерело: СЗРУ

Служба зовнішньої розвідки інформує про розгортання системної кризи у целюлозно-паперовій галузі РФ: підприємства накопичують мільярдні борги, зупиняють виробництва та залишають працівників без зарплат.

Зокрема найбільший лісопромисловий холдинг РФ ПАТ “Сегежа Групп” задекларував чистий борг у 147,9 млрд рублів, попри те, що його виручка у 2024 році зросла на 15 % і становила 101,9 млрд рублів. Залучення інвестицій на 113 млрд рублів у червні 2025 року не врятувало компанію від збитковості. Так, лише у Ленінградській області зафіксовано понад 300 арбітражних справ проти холдингу на загальну суму 72 млрд рублів.

Водночас, свідчать дані розвідки, не краща ситуація і в інших регіонах. Найбільший виробник фанери у республіці Комі – ТОВ “ФК Жешарт” – за результатами 2024 року отримав чистий збиток у розмірі 1,1 млрд рублів, що майже удвічі більше, ніж роком раніше (584 млн рублів).

Криза в російській целюлозно-паперовій галузі є відображенням загальних проблем економіки РФ: падіння інвестиційної привабливості, санкційний тиск, зростання кредитного навантаження та відтік кадрів, – додали у повідомленні.

Російську економіку, яка опинилася в глибокій системній кризі, пропаганда замасковує у “позитивні” показники. Ключовим чинником стало різке падіння купівельної спроможності населення через високі процентні ставки. Цивільний сектор перебуває у стагнації: підприємства масово відправляють працівників у неоплачувані відпустки або переводять на неповний робочий тиждень, що призвело до стрімкого зростання прихованого безробіття. Галузі одна за одною звертаються до влади за підтримкою – від вугільної та залізничної до автомобільної промисловості, – повідомляє розвідка.

У СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

• Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
• Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
• Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
• Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
• Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.

• війна,
• наслідки санкцій,
• паперовий бізнес рф,
• санкції проти Росії