У великих містах світу на 25% більше спекотних днів, аніж було у 1990-х роках

Джерело: The Guardian

У великих столицях світу останніми роками спостерігається на 25% більше екстремально спекотних днів, порівняно з 1990-ми роками.

За словами фахівців, якщо не вжити термінових заходів для захисту людей від високих температур повітря, вони все більше страждатимуть від цих небезпечних умов.

Від Вашингтону і Мадриду та Токіо та Пекіну, аналіз показує помітне зростання спекотних днів відповідно до загострення кліматичної кризи.

За оцінками Міжнародного інституту навколишнього середовища та розвитку (IIED) кількість спекотних днів з температурою понад +35 градусів у 43 столицях світу зросла з середньорічного показника 1062 у період з 1994 по 2003 роки до 1335 у період з 2015 по 2024 роки.

Зростання спостерігалось по всьому світу. Середня кількість днів з температурою понад +35 подвоїлась у Римі та Пекіні, а в Манілі потроїлась. У Мадриді тепер у середньому 47 днів на рік з температурою понад +35 порівняно з 25 днями раніше. У Лондоні, де клімат відносно прохолодний, кількість днів з температурою вище +30 подвоїлась.

Глобальне потепління, викликане спалюванням викопного палива, робить кожну хвилю тепла інтенсивнішою та імовірнішою.

Екстремальна спека, ймовірно, стала причиною смерті мільйонів осіб за останні 30 років, при цьому найбільше від неї постраждали люди похилого віку та бідні мешканці швидко зростаючих міст.

“Глобальна температура зростає швидше, аніж, ймовірно, очікували уряди, і точно швидше, аніж вони, схоже, реагують. Нездатність адаптуватись прирече мільйони міських мешканців на все більш некомфортні та навіть небезпечні умови через ефект міського острова тепла”, – сказала дослідниця IIED Анна Валніцкі.

Вона додала, що найбідніші постраждають найбільше, незалежно від міста, проте найвідчутнішими наслідки будуть у малозабезпечних та неблаговлаштованих районах глобального півдня через низьку якість житла.

“Зміна клімату – це нова реальність. Уряди більше не можуть ховати голови у пісок”.

Викиди викопного палива, які призводять до кліматичної кризи, продовжують зростати попри те, що до 2030 року їх потрібно скоротити на 45%, щоб зберегти глобальну температуру нижче цільового показника у 1,5 градуса вище доіндустріального рівня.

У 2024 році по всьому світу була зафіксована спека. У липні у Китаї був зафіксований історичний рекорд – +41,2 градуса, внаслідок чого понад 10 000 осіб були госпіталізовані. У Європі в період з червня по серпень через спеку загинуло не менше 16 500 осіб.

У новому аналізі зібрані дані про температуру в 40 найбільш густонаселених столицях та ще трьох містах, які мають важливе політичне значення цього року.

Кліматичний саміт ООН, COP30, відбудеться в Бразилії у листопаді, і в її столиці, Бразиліа, у період з 1994 по 2003 рік було лише три дні з температурою вище +35, порівняно з 40 днями з 2015 по 2024 рік. У ПАР жителі Преторії тепер у середньому мають 11 днів на рік із температурою понад +35, порівняно з трьома днями на рік у 1990-х роках.

Глобальний центр з адаптації (GCA) запустив кампанію під назвою “Спека почалася”, спрямовану на прискорення масштабування рішень, що рятують життя та захищають засоби для існування, — від охолоджуючих центрів та затінених зон відпочинку до кліматично оптимізованих графіків роботи та систем раннього сповіщення.

Макі Салл, голова GCA та колишній президент Сенегалу, заявив: “Екстремальна спека — це не віддалена загроза, вона вже тут і зараз, загрожуючи нашому народу, нашій економіці та нашому майбутньому. Інвестуючи у практичні, перевірені рішення, ми можемо захистити наших громадян”.

“Багато хто з нас знає, як це — лежати без сну ночами в аномальній спеці, обливаючись потом. Це не та проблема, яку можна розв’язати просто кондиціонером. Містам необхідне негайне фінансування для покращення теплоізоляції та вентиляції будівель, розробки планів опалення та створення зон, що затіняють, де це можливо”, – сказала Валніцкі.

Екстремальні погодні умови, спричинені різкою зміною клімату, дедалі частіше стають головною причиною короткострокових стрибків цін на харчові продукти в усьому світі, мовиться у новому дослідженні, яке провели в Барселонському суперкомп’ютерному центрі.