Нобелівська премія з медицини: вчені розкрили таємниці «регуляції» імунної системи
Троє вчених отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини 2025 року за відкриття класу імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних атак на власні тканини. Лауреати поділять призовий фонд у 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів США).
Джерело: Nature
Марія Брункоу, молекулярна біологиня з Інституту системної біології в Сіетлі (США), Фред Рамсделл, науковий радник компанії Sonoma Biotherapeutics на острові Бейнбрідж (штат Вашингтон), та імунолог Шимон Сакаґучі з Університету Осаки (Японія) нагороджені “за відкриття, пов’язані з периферичною імунною толерантністю”.
“Вони надали фундаментальні знання про регуляцію імунної системи”, – заявила на пресконференції Марі Вахрен-Герланіус, членкиня Нобелівського комітету та ревматологиня з Каролінського інституту в Стокгольмі. Ці відкриття пояснюють, як імунітет тримається під контролем: бореться з мікробами, але уникає аутоімунних хвороб.
Відкриття лауреатів поклали початок новим терапіям для аутоімунних захворювань, які зараз проходять ранні клінічні випробування, зазначає Саманта Бактраут, імунологиня з Greywolf Therapeutics в Оксфорді (Велика Британія), яка раніше працювала з Рамсделлом. “Без цих початкових знахідок – і всього поля, яке вони започаткували, – ми б не дійшли до етапу, де говоримо про можливі вилікування”, – підкреслює вона. Аутоімунні стани, як-от цукровий діабет 1 типу, артрит чи розсіяний склероз, вражають близько 10% населення.
Захисні клітини-регулятори
Білі кров’яні тільця, відомі як Т-клітини, є ключовими бійцями імунітету: вони атакують інфіковані чи ракові клітини. Та 1995 року Сакаґучі виявив невідомий підтип Т-клітин – регуляторні Т-клітини, які діють як “гальмо” системи, пригнічуючи надмірну реакцію. Бактраут порівнює їх з елітним загоном поліції: вони становлять лише 1–2% усіх Т-клітин, але ефективно “наводять порядок”. Прибуваючи на місце імунної реакції, ці клітини “вимикають усе” і гасять запалення.
Експерименти Сакаґучі показали: миші без регуляторних Т-клітин розвивали аутоімунні ураження щитоподібної залози, підшлункової та інших органів, а введення цих клітин зупиняло хворобу. Науковці десятиліттями підозрювали наявність такого “вбудованого гальма”, але довести не могли. Відкриття дозволило ізолювати та вивчати регуляторні Т-клітини, а інші команди виявили їхні різні типи з унікальними властивостями пригнічення імунітету.
У 2001 році Брункоу та Рамсделл знайшли мутацію гена Foxp3, яка спричиняла фатальну аутоімунну хворобу в мишей, а в людей – рідкісний генетичний дефект. 2003-го Сакаґучі довів: Foxp3 експресується саме в регуляторних Т-клітинах і необхідний для їхнього розвитку. “Це кардинально змінило наше бачення багатьох захворювань і продовжує змінювати”, – коментує Енн Песенакер, імунологиня з Університетського коледжу Лондона. Відкриття маркерів цих клітин допомогло глибше зрозуміти аутоімунітет і шукати способи його посилення.
Перспективні терапії на горизонті
Дослідження виявили: у хворих на діабет 1 типу, вовчак, ревматоїдний артрит чи розсіяний склероз часто бракує функціональних регуляторних Т-клітин. Ранні експерименти на мишах обіцяли їхнє використання в лікуванні. Фармкомпанії, як-от Eli Lilly (Індіанаполіс) та Celgene (Самміт, Нью-Джерсі), інвестують у препарати, що імітують ці клітини. Зараз тестують терапії для діабету, аутоімунного гепатиту та реакції “трансплантат проти господаря”.
Минулого року Sonoma Biotherapeutics Рамсделла запустила два випробування: препарати на основі власних регуляторних Т-клітин пацієнта для лікування ревматоїдного артриту та хронічних підшкірних вузлів. “Сподіваємося, ці підходи стимулюватимуть регуляторні Т-клітини, щоб пригнічувати аутоімунні розлади чи полегшити трансплантацію органів, послаблюючи відторгнення”, – сказав на оголошенні премії Рікард Сандберґ, біолог і член Нобелівського комітету. “Йде понад 200 клінічних тестів – активність величезна, але шлях довгий”.
Регуляторні Т-клітини пригнічують імунітет понад десятком молекулярних механізмів, і Сакаґучі продовжує їх розшифровувати, зазначає Бактраут. “Ми все ще відкриваємо, як вони це роблять”. Сакаґучі – спокійний і стриманий, але зірка конференцій, додає Песенакер. Він майстерно пов’язує літературу й робить крок уперед у базовій біології цих клітин.
На пресконференції, запитаний про святкування, Сакаґучі обіцяв гарячу ванну та міцний сон. А молодим дослідникам порадив: “Не зупиняйтеся, шукайте свій шлях, робіть те, що любите”.
- У той час, коли президент США Дональд Трамп прагне отримати Нобелівську премію миру, американці скептично ставляться до його бажання. Більшість американців вважають, що він не заслуговує її.
Троє вчених отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини 2025 року за відкриття класу імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних атак на власні тканини. Лауреати поділять призовий фонд у 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів США).
Кілька десятків російських компаній, що працюють у сфері мікроелектроніки, повідомили про затримки виплат за грантами акселератора “Мікроелектроніка”, оператором якого є інноваційний центр “Сколково”.
Китайські рятувальники евакуюють сотні туристів, які застрягли на східному схилі Евересту після рекордного снігопаду, що накрив кемпінги минулими вихідними.
Президент США Дональд Трамп заявив, що “певною мірою” прийняв рішення про можливі поставки Україні крилатих ракет Tomahawk.
Дослідники поєднали науку та фольклор, відновивши забуту балкансько-турецьку технологію приготування йогурту, у якій мурахи виступають природними ферментерами. Комахи завдяки своїм бактеріям, кислотам і ферментам перетворюють молоко на насичений кисломолочний продукт – із глибиною смаку та біорізноманіттям, втраченими у промислових виробництвах.