Керівна коаліція Румунії почала обговорення щодо скорочення чисельності депутатів на 10%

Джерело: Digi24.

Замість старої ідеї скорочення парламенту до 300 членів (як вирішили на референдумі 2009 року), розглядається менш радикальний варіант у вигляді мінус 10% від нинішнього складу з 464 осіб. Попередньо, ініціатива належить лідеру UDMR Келемену Хунору.

Хунор назвав попередній сценарій “повністю неприйнятним” і запропонував оновити кількість мандатів відповідно до даних останнього перепису населення.

Однак така ініціатива не знайшла підтримки у соціал-демократів (PSD). Так, за даними видання, у партії невдоволені останніми публічними заявами лідерів UDMR і тим, що вони не погодилися з деякими ініціативами PSD у межах коаліції.

У відповідь соціал-демократи погрожують скасувати спеціальний виборчий поріг, який дозволяє UDMR потрапляти до парламенту. Цей механізм передбачає, що замість 5% національного порогу партія має отримати щонайменше 20% голосів у чотирьох округах.

Варто зазначити, що питання скорочення парламенту знову стало актуальним після того, як Іліє Болоджан (PNL) закликав колег підтримати законопроєкт від USR, який передбачає парламент із 300 членів. Тоді UDMR попередила, що вийде з уряду, якщо кількість мандатів зменшиться настільки, що партія втратить частину своїх місць.

  • Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.
  • Румунія підняла в небо винищувачі для патрулювання свого повітряного простору в ніч проти 22 жовтня, коли Росія здійснила масовану атаку на південні регіони України.

Якби президентські вибори в Україні відбулися найближчим часом, у другий тур вийшли б чинний президент Володимир Зеленський і нинішній посол України в Великій Британії генерал Валерій Залужний.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму привітанні з нагоди Різдва Христового згадала “друзів в Україні”. 

У США оприлюднили стенограми зустрічей і телефонних розмов російського диктатора Володимира Путіна з 43-м президентом США Джорджем Бушем-молодшим, що охоплюють період із червня 2001 року до квітня 2008-го.

Рік тому обраний президентом США Дональд Трамп обіцяв завершити війну РФ проти України шляхом тиску на Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Якщо перший не погодиться — то озброїти Україну. За рік із тиском на Путіна не склалося. Під тиском перебуває Зеленський. Замість надання нам далекобійної зброї для ударів по РФ, у Трампа з’явилося бажання провести президентські вибори в Україні. Так, ніби це чинний президент Володимир Зеленський розпочав війну з РФ і саме від нього залежить її припинення. Тезу про необхідність виборів підтримує Росія, називаючи Зеленського нелегітимним. Так, ніби після зміни президента в Україні українці вирішать капітулювати.

Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.