Румунія формує план протидії гібридним загрозам РФ

Джерело: СЗРУ

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.

У відомстві зауважили, що документ стане першим сформованим у контексті зростання регіональної нестабільності через російсько-українську війну і закріпить позицію країни як ключового союзника НАТО на східному фланзі.

На відміну від Стратегії 2020–2024 років, що зосереджувалася на інтеграції зі стандартами Альянсу та модернізації армії, нова її версія визначає Росію головним джерелом гібридних загроз. Серед ключових напрямів – адаптація оборонного сектору до викликів у Чорноморському регіоні, поглиблення співпраці в межах НАТО та ЄС, а також посилення спроможностей у сфері кіберзахисту й протидії дезінформації. CSAT планує створити координаційну структуру та оперативні міжвідомчі групи для швидкого реагування на гібридні атаки.

Окремо нова Стратегія визначатиме корупцію загрозою нацбезпеці. Служба розвідки Румунії (SRI) отримає мандат передавати прокуратурі дані про корупційні правопорушення в межах конституційних норм.

Як зазначили у СЗРУ, у середньостроковій перспективі документ стане основою для модернізації оборонного сектору та посилення внутрішньої стійкості держави, що має зміцнити роль Румунії у європейській системі колективної безпеки.

Варто зауважити, раніше адміністрація президента США Дональда Трампа в односторонньому порядку припинила співпрацю з європейськими країнами у протидії дезінформації, що поширюється Росією, Китаєм та Іраном.

Європейські лідери висловили занепокоєння щодо цього кроку. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав європейські країни “переглянути свої інтереси” у світлі змін у відносинах зі США. Водночас, за даними The Washington Post, деякі європейські посадовці вважали, що припинення співпраці може спонукати Європу до більшої самостійності у питаннях безпеки та інформаційної політики, хоча це супроводжується ризиками послаблення трансатлантичного партнерства.

Тоді як Польща закликала Європейський Союз розпочати у Сполучених Штатах кампанію для підвищення обізнаності американської громадськості, щоб протистояти російській дезінформації. У документі, підготовленому для зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, Польща закликала до позитивних дій напередодні президентських виборів у США.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Польські видання стверджують, що російські державні ЗМІ та онлайн-акаунти, пов’язані з Кремлем, поширюють дезінформацію, зокрема оманливий контент про імміграцію та безпеку кордону в США.

Польща заявила, що також була об’єктом численних спроб Росії дестабілізувати ситуацію та втручатися у вибори через її допомогу Україні.

 

14 травня журналістка Букв відвідала місце ракетного удару РФ у Дарницькому районі столиці та поспілкувалася з мешканцями зруйнованої росіянами житлової багатоповерхівки.

У Києві внаслідок нічної ракетної атаки РФ кількість загиблих збільшилася до семи осіб, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 осіб поранені.

Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.

13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.

Збройні сили України ведуть справжнє “полювання” на російські системи протиповітряної оборони. Зростання виробництва та все більш досконалі безпілотні технології дозволили Україні у квітні знищити вдвічі більше засобів ППО та радарів росіян, ніж у жовтні 2025 року.