Німеччина побачила «вікно для переговорів» з Росією
Джерело: Reuters
Між Росією та Європою поступово відкривається вікно для діалогу щодо України, хоча, ймовірно, знадобляться місяці для початку переговорів, заявив посадовець німецького уряду на брифінгу 3 червня.
Ключовим завданням залишається створення формату переговорів. Також нині немає визначеності щодо того, хто може очолити потенційний переговорний процес.
Втім, посадовець зазначив, що важливу роль, ймовірно, збережуть країни групи E3 — Німеччина, Франція та Велика Британія.
Цього року просування російських військ суттєво сповільнилося, тоді як українські війська посилюють тиск на полі бою та через посилену кампанію далекобійних ударів усередині Росії.
За оцінкою німецької сторони, події на фронті свідчать про те, що передумови для переговорів можуть сформуватися за кілька місяців. Водночас будь-які контакти мають відбуватися за цілковитої згоди України.
Представник уряду також наголосив на необхідності координації зі Сполученими Штатами попри те, що переговорні зусилля Вашингтона наразі сповільнилися через фокус на ситуації довкола Ірану.
Окремо він зауважив, що Німеччина та інші європейські країни категорично відкинули пропозицію російського глави Володимира Путіна щодо можливої участі колишнього канцлера Німеччини Гергарда Шредера як представника Європи на потенційних переговорах із Москвою.
Раніше Зеленський заявив, що Україна має намір використати нинішню ситуацію на фронті для початку переговорів із Росією до зими.
До цього переговори про завершення російсько-української війни за мирним планом США зайшли в глухий кут через Донбас.
- Євросоюз ризикує потрапити до “російської пастки”, обговорюючи можливого спецпризначенця для переговорів із Володимиром Путіним.
- Президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність прискорення розробки європейського далекобійного озброєння після повторного застосування Росією ракети “Орешнік” проти України.
- Глава МЗС РФ Сергій Лавров у розмові з держсекретарем США Марко Рубіо заявив про початок “системних ударів” по об’єктах ЗСУ та центрах ухвалення рішень у Києві.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.