З російської окупації втік єгер із Херсонщини

Джерело: Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ)

Російські військові тричі викрадали та катували єгеря Чорноморського біосферного заповідника Сергія Лобачука з Херсонщини. Після останнього затримання чоловікові з родиною вдалося втекти з окупації.

Сергій Лобачук мешкав у селі Бехтери, відповідав за ділянку біля сіл Новочорномор’я та Путіївка. О п’ятій ранку 24 лютого 2022 року чоловік побачив спалахи у вікні й зрозумів, що почалась велика війна.

Як повідомляє МІПЛ, Лобачук залишався на робочому місці після початку повномасштабного вторгнення, коли більшість працівників заповідника виїхали. Окупанти неодноразово намагалися примусити його до співпраці.

Перше затримання

Росіяни затримали єгеря 2 травня 2022 року. Звинуватили у зберіганні зброї, вимагали віддати “другий автомат”.

“Мені сказали лягти. Ноги і руки розвести, голову вниз. Зайшли з обох боків, стали мені на руки однією ногою, а другою почали бити по ребрах, щоб я не міг підкласти руку під себе. Потім закували в кайданки — руки заламали не як зазвичай, а викрутили й застібнули так, щоб вони швидше набрякли”, – розповів Сергій.

Потім чоловіка відвезли до селища Лазурне, де в пансіонаті “Чайка” росіяни облаштували штаб. Там Сергія продовжили бити, стріляли біля нього з автомата, а вранці змусили привезти вже не автомат, а зареєстрований карабін.

Після цього окупанти неодноразово приїжджали до нього, пропонували співпрацю, хотіли, щоб повернувся на роботу єгерем.

Друге затримання

Вдруге по Сергія приїхали 15 вересня 2022 року. Тоді обстріли вже стихли, і здавалося, що ситуація трохи стабілізувалася. Сергій вирішив навідати знайомого в сусідньому селі Новочорномор’я, розташованому за шість кілометрів від його дому. Та щойно виїхав із подвір’я, помітив мікроавтобус без номерних знаків – усередині сиділи люди в масках.

Автобус звернув на його вулицю, тож чоловік насторожився і поїхав іншим шляхом, а коли повернувся додому, то біля двору побачив машину й сусіда, який жестом показав, що його шукають.

Біля брами стояв озброєний чоловік, а ще троє саме виходили з будинку. Коли Сергій під’їхав, окупанти силоміць завели його до хати, дружину з маленьким сином вигнали геть. Вони вимагали гроші та золото, попереджаючи, що якщо самі знайдуть – заберуть усе. Сергій відповів, що нічого не має.

“Тоді вони втрьох збили мене з ніг. Почали бити. Потім полізли в сейф, забрали мисливський карабін, рушницю, сумку та всі патрони. Змусили одягти піксельну службову форму: літні штани й зимовий бушлат”, – повідомив він.

Після цього чоловіка посадили в машину, скрутили руки, на голову натягнули капюшон. Почали бити, привезли у посадку, де катували електричним струмом – Сергій чув характерне клацання тапіка. Тоді єгеря повезли на переправу, почалася ракетна загроза, він спробував утекти, але його схопили.

На одному з блокпостів Сергія показали групі військових-чеченців, які продовжили його катувати, а потім повезли далі.

“Приїхали. З машини викинули. Я почав блювати, просив води”, – пригадує чоловік. Один з охоронців знущався, пропонуючи “жовтий дощ”, але інший зрештою дав йому пляшку, запевнивши, що вода у ній чиста.

Голова, згадує Лобачук, була наче кисіль – м’яка й пульсуюча. Чоловіка потягнули у підвал, звинуватили у перевезенні диверсійних груп із Кінбурнської коси до Очакова, змусили підписати якісь папери. У тимчасовому ізоляторі Сергій пробув 38 днів. Його весь час допитували й били.

Їжу давали раз на добу, а іноді по п’ять днів нічого не давали. У кращому випадку це була гречка, залита водою. Потім приносили щось схоже на тісто, розмочене у воді. За 38 днів Сергій схуд із 76 до 60 кілограмів.

Разом із ним сидів чоловік. Він багато блював, згодом у блювотинні з’явилася кров. Їсти майже не міг. У співкамерника була саморобна відмичка, тож іноді чоловіки відстібалися, щоб хоч трохи змінити положення тіла, а потім знову імітували, що прикуті. Зрештою співкамерник втратив зв’язок із реальністю – сидів і розмовляв сам із собою.

“Я зрозумів, що це все, почав стукати у двері. Прийшов черговий, питає, що хочу. Кажу: “Пацану зле, до ранку не доживе. Зробіть щось”. Зайшли двоє, штовхають його, міряють тиск. Чую: “Йому вже все”. Потягли і по цей день його немає”, – розповів Сергій.

Згодом до камери підсадили чоловіка з Херсона, якого росіяни затримали за проукраїнську позицію. Його катували струмом і душили пакетом.

У сусідній камері утримували жінку-волонтерку. Сергій її не бачив, але чув, як її катували: “Вона сиділа в сусідній камері, а катівня була навпроти нашої. Тільки чую, що мотають скотч, і вже знаю: зараз битимуть струмом. Її били струмом щодня”.

У другій половині жовтня всіх, кого там утримували, вивезли з підвалу й викинули в садах біля села Кізомис.

Третє затримання

Після звільнення Херсону від російських військ здавалося, що небезпека минула. Але два тижні до Сергія знову прийшли двоє озброєних чоловіків. Цього разу звинуватили в тому, що чекає на своїх.

“Я ж коли в Бехтери приїхав, там багато хто вже на кацапів працював. А я всім казав: “Херсон уже звільнили, скоро й сюди наші прийдуть”. Приїхали до мене, забрали ключі, документи мої і дружини”, – розповів Сергій.

Цього разу єгеря відвезли до Збур’ївки. Окупанти мешкали на верхньому поверсі приватного будинку, а в підвалі влаштували місце, де силою утримували людей.

Єгеря тримали там п’ять днів – періодично виводили з підвалу, били, потім повертали назад. Погрожували вирвати нігті, стріляли біля вуха, лякали, що відстрелять палець і наказували виставити руку.

Зрештою чоловіка вивезли за блокпост біля Новозбур’ївки та викинули на дорогу.

“Один мені написав свій номер на руці і сказав, щоб упродовж трьох днів я здав, хто є хто: в кого проукраїнська думка, в кого машини хороші”, – розповів Сергій.

Це стало останньою краплею. Чоловік сказав дружині, що четвертого разу не витримає. Родина почала переховуватися, відновлювати документи й готуватися до втечі. Зрештою їм таки вдалося виїхати.

Український нацгвардієць Владислав вижив після катувань з боку російських солдатів. Йому перерізали горло та кинули в яму, проте чоловік зміг вибратись і протягом п’яти діб повз до українських позицій. Наразі він перебуває в одній із лікарень Дніпропетровщини, де його вже прооперували.

Тричі викрадали і катували: з російської окупації втік єгер із Херсонщини