Казахстан та Росія підписали Декларацію про «всеосяжне стратегічне партнерство»

Джерело: Радіо Аззатик

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, котрий нині перебуває з візитом у Москві, та глава Росії Володимир Путін 12 листопада підписали Декларацію про перехід двосторонніх відносин на рівень “всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва”.

Токаєв назвав підписання документа однією з головних цілей свого візиту до Москви, а сам візит – головною подією цього року для себе. Він заявив, що документ “відкриє нову еру у двосторонніх відносинах, підтвердить безпрецедентний рівень взаємної довіри та спільної готовності до більш тісної роботи у всіх напрямках”.

Своєю чергою, Путін зазначив, що Астана та Москва – “найближчі партнери, друзі та надійні союзники одне для одного”.

До російської столиці Токаєв прибув через тиждень після поїздки до Вашингтона, де він спільно з президентами чотирьох країн Центральної Азії зустрічався з главою Білого дому Дональдом Трампом. США продемонстрували зацікавленість у мінеральних ресурсах та поглибленні співпраці з регіоном. Для держав Центральної Азії зустріч у Вашингтоні, на думку спостерігачів, стала можливістю диверсифікувати зовнішні зв’язки та продовжити балансування у відносинах з великими державами.

Астана прагне підтримувати зв’язки з Москвою, від якої залежить економічно та геополітично. Казахстан входить до Євразійського економічного союзу та до Організації договору про колективну безпеку. Після вторгнення Росії в Україну Казахстан не засудив агресію сусідньої держави, з якою його розділяє найдовший сухопутний кордон у світі, але й не підтримав відкрито війну. Астана не визнає захоплені Росією українські території частиною РФ.

Токаєв запросив Путіна здійснити наступного року візит до Казахстану – зазначається, що той прийняв запрошення.

  • Раніше стало відомо, що Казахстан поставив за мету збільшити частку закордонних постачань нафти без російської допомоги. Міністр енергетики країни Алмасадам Саткалієв заявив, що обсяг такого експорту має зрости у 13 разів.
  • Окрім того, значення Росії як транзитного коридору для товарообігу між Китаєм і Європою може зменшитися після модернізації турецької залізничної мережі. Туреччина вже отримала вигоду від ізоляції Росії в секторі авіаперевезень, нині ж Китай та європейські країни прагнуть збільшити наземні постачання через її територію.
  • Заступник прем’єр-міністра Казахстану Серік Жумангарин заявив, що країна не підтримує санкцій заходу проти Росії, однак, безумовно дотримуватиметься, позаяк це навіть вигідно “з економічного погляду”.

Влада Пакистану затримала сестру Імрана Хана за кілька днів до маршу його прихильників на Ісламабад. У розпорядженні про арешт стверджується, що вона мобілізувала людей через соцмережі та публічні зустрічі.

Україна планує порушити питання гуманітарної ситуації на окупованому лівобережжі Херсонщини під час сегменту високого рівня Генеральної асамблеї ООН. Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Росія блокує доставку допомоги, доступ гуманітарних організацій і евакуацію цивільних.

Дональд Трамп підтримав ідею федерального податкового кредиту для кіно- і телевиробництва у США, яку понад рік просував актор Джон Войт. Прихильники ініціативи сподіваються повернути частину зйомок із Канади, Великої Британії та інших країн.

Керівники кількох європейських спецслужб попереджають, що Росія може перейти до більш агресивних дій проти країн НАТО вже протягом найближчих місяців. Йдеться про можливі удари дронами чи ракетами, диверсії або навіть обмежене проникнення на територію Альянсу.

Після опрацювання 15,49% протоколів російська партія влади «Єдина Росія» набирає 57,41% голосів на виборах до Держдуми. До парламенту попередньо проходять ще чотири партії, тоді як федеральний список «Яблока» – єдиної сили, яка відкрито йшла на вибори з антивоєнною позицією, – був знятий із перегонів ще в серпні.