Росіяни засудили до 13-19 років в’язниці фігурантів «справи кримських мусульман»

Джерело: ГО “Кримська солідарність”

Російський Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив п’ятьох фігурантів першої джанкойської групи “справи кримських мусульман” до позбавлення волі на строк від 13 до 19 років.

Суд призначив активісту Енверу Крошу 19 років ув’язнення, Едему Бекірову і Рінату Алієву – по 15 років, журналісту Вілену Темер’янову – 14 років, а Сеітязі Аббозову – 13 років ув’язнення.

Суд також визначив, що перші 4 роки Енвер Крош відбуватиме у в’язниці, решту строку – у колонії суворого режиму. Іншим учасникам суд призначив по три роки в’язниці.

Зазначається, що Аббозов брав участь у судовому процесі по відеозв’язку.

У серпні 2022 року під час масових обшуків у Джанкойському районі Криму російські силовики заарештували шістьох кримських татар: Енвера Кроша, Вілена Темер’янова, Ріната Алієва, Мурата Мустафаєва, Сеітягу Аббозова та Едема Бекірова. Окупанти звинуватили їх в причетності до партії “Хізб ут-Тахрір”, забороненій у Росії, але дозволеній у більшості інших країн. Справу Мустафаєва пізніше виділили в окреме провадження.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.