У Криму росіяни затримали українського вченого та дослідника Антарктики
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
У тимчасово окупованому Криму росіяни затримали 70-річного українського морського біолога та дослідника Антарктики Леоніда Пшеничнова, котрий протистояв позиції РФ щодо Південного океану, зокрема промислового рибальства.
Так він став першим в історії політв’язнем Антарктики 🇦🇶, адже протистояв хижацькій позиції РФ щодо Південного океану, – зазначили у повідомленні.
Вчений багато років працював у Південному науково-дослідному інституті морського рибного господарства та океанографії в Керчі. 2015 року перейшов до Інституту рибного господарства та екології моря у Бердянську, а пізніше — до його спадкоємця — Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії в Києві. Він продовжував мешкати в Криму з українським паспортом, бо не мав змоги залишити родину.
Сфера досліджень Пшеничнова — біологічні ресурси Південного океану. Науковець має багато міжнародних статей на тему оцінки запасів антарктичного крилю та різноманіття іхтіофауни.
Враховуючи експертні знання Леоніда, ще 1996 року його запросили представляти Україну в Комісії з охорони морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR). Ця організація має впроваджувати екосистемний підхід до морських ресурсів, щоб уникнути їхньої надмірної експлуатації.
Зокрема, Комісія затверджує квоти на вилов антарктичного крилю та промислових видів риб, а також розробляє заходи із захисту живих морських ресурсів Антарктики. Це, наприклад, встановлення заповідників — особливо охоронюваних районів Південного океану.
До 2025 року Пшеничнов активно працював у Комісії, офіційно представляючи Україну. Він був технічним координатором наукового спостереження за виловом морських ресурсів з борту промислових суден нашої держави.
Вчений також став одним з авторів обґрунтування української ініціативи зі створення нового морського охоронюваного району (МОР) поблизу Антарктичного півострова.
Цю ініціативу, як і створення будь-яких інших МОР, роками блокують Китай та РФ. Вони вимагають не тільки перегляду підходів до створення таких районів, а й ставлять під сумнів доцільність уже наявних МОР.
У вересні 2025 року, напередодні чергового засідання Комісії, українського вченого Леоніда Пшеничнова заарештували як “росіянина”. Його звинуватили в державній зраді та завданні економічних збитків РФ. Зокрема, пропозиція створити МОР розцінена як така, що веде до обмеження промислового рибальства РФ та зменшення її контролю над стратегічно важливим сектором Світового океану.
На цьогорічному засіданні Комісії, яке днями почалося в Хобарті (Австралія), посол України Василь Мирошниченко закликав держави-учасниці звернути увагу на незаконне ув’язнення Пшеничнова та попросив підтримати Україну й вимагати звільнення науковця. Австралійська делегація — приймаюча сторона засідання — засудила затримання українського вченого. До цієї позиції доєдналися ЄС та країни-члени, Норвегія, Велика Британія, Нова Зеландія та Корея.
У центрі закликали світову наукову та природоохоронну спільноту стати на захист українського дослідника міжнародного масштабу. Колеги пояснили, що Пшеничнову нещодавно виповнилося 70 років, в нього багато проблем зі здоров’ям, тож будь-яка затримка з його звільненням може бути критичною.
- У Бахчисараї працівники ФСБ провели обшуки у будинках кримських татар та затримали шістьох активістів з руху “Кримська солідарність”. Їх підозрюють у зв’язках з ісламською партією Хізб ут-Тахрір.
Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.
Колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський прокоментував результати наступальної операції на Олександрівському напрямку, яка тривала із січня до серпня цього року. За сім місяців українські військові повернули під контроль 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях. Про такі результати раніше цього дня повідомив президент Володимир Зеленський.
У Чехії кілька десятків громадян України вже отримали відмову тимчасового захисту через відсутність підтвердження виконання військового обов’язку в Україні.
У Києві нині триває відновлення 107 закладів освіти, пошкоджених внаслідок російських атак. Попередньо, усі столичні школи розпочнуть навчальний рік 1 вересня, однак у частині закладів навчання тимчасово відбуватиметься в очно-дистанційному форматі.
Видобуток сирої нафти в Росії у липні виявився майже на 1 млн барелів на добу нижчим за встановлену квоту ОПЕК+. Причиною стали регулярні удари Сил оборони України по нафтовій інфраструктурі країни.