«З любов’ю до матрьошки»: як працює російська деза в польських соцмережах
Під прикриттям розважального контенту пропагандисти намагаються маніпулювати думками поляків та українців у Польщі, провокуючи нетерпимість і конфлікти. Розбираємо, як працюють ці ворожі вкиди.
Історичний ревізіонізм, дискредитація українських біженців, заперечення правдивості війни в Україні, євроскептицизм і навіть пряме звеличення Росії та її влади — ці російські наративи поширюються в медіапросторі Польщі із самого початку повномасштабної війни.
У червні 2024 року віцепрезидентка Єврокомісії з цінностей і прозорості Вера Йоурова наголосила, що Польща стала однією з ключових цілей російських пропагандистів, зокрема для підриву її підтримки України та навіть членства в ЄС. Під час президентських виборів теж зафіксували цілеспрямовану дезінформаційну кампанію. Наприклад, у межах російської інфооперації “Двійник” створили фейкові акаунти відомих медіа для маніпулювання громадською думкою перед виборами. Ключовими цілями кампанії стали ЄС, польське громадянське суспільство, Україна та українські біженці в Польщі. Усе для того, щоби підірвати довіру в суспільстві, посилити нетерпимість та ізоляціонізм.
“Лайфстайл” чи популяризація “руского міра”?
Окрім пропагандистських заяв місцевих проросійських політиків, у польському сегменті соцмереж активно шириться (на перший погляд, розважальний) контент, який створює образ Росії як “заможної та ментально близької до Польщі країни”.
Кілька прикладів. В Instagram є лайфстайл-блог “Polka w Moskwie” (Полька у Москві). Його авторка не згадує про російсько-українську війну та численні воєнні злочини росармії — лише відео про “повагу до традицій” у Росії, краєвиди Москви, схожості російської та польської мов, а також заклики приїжджати в Росію, щоби “побачити правду на власні очі та не довіряти картині в медіа”.

Автор іншої подібної сторінки “wmatrioszce” (У матрьошці) знімає росіян у своїх роликах, де запитує про ставлення до поляків та натякає на історичній близькості польського і російського народів. Це далі підхоплюють боти та проросійські користувачі у коментарях.
“Я поляк, живу в Польщі, і справді дуже цікавлюсь Росією, вашою культурою і містами…” — це фрагмент із відео з іншого подібного російськомовного блогу користувача robur_4. Поруч із відео про російську культуру, мову та міста його автор закликає до дружби між Польщею та Росією, яка буцімто страждає від “ненависті”.

Без уваги не лишаються і повідомлення про “русофобію”, з якою нібито стикаються росіяни за кордоном, та загальний осуд у Польщі через подорожі деяких їхніх громадян до Росії та любов до її культури.

Примітно, що автори всіх трьох блогів підписані одне на одного.
Дезінформація проти українців у Польщі
В одному з Instagram-акаунтів для українців у Польщі 19 травня 2025 року поширили відеоролик, де буцімто керівник-поляк ображає українську біженку під час роботи. До ролика додані підписи російською, які в перекладі звучать так: “А ми ж для українців усе зробили, щоб такого не було, навіть землі подарували, але їм так звичніше. Пан у Польщі змушує ретельно працювати в полі на плантаціях біженців з України, таке вже було 100 років тому”. Крім того, що сам підпис відверто вказує на російський наратив про “подаровані Україні Росією землі”, у відео немає бодай якогось контексту — лише чути лайку і словесні перепалки українською та польською мовами.

Насправді ж це відео зняли ще у 2019 році — до початку повномасштабної війни. За даними польських медіа, як тільки про негідну поведінку щодо співробітників з України стала відомо, чоловіка з відео звільнили з роботи. Представники Центру моніторингу расистських і ксенофобних дій також заявили про злочин до правоохоронних органів.
Іншими прикладами маніпуляцій є повідомлення, які гіперболізують відмінності між українцями та поляками, звинувачуючи останніх у ліні, пихатості чи повсюдній грубій нетерпимості та претензіях до українців.

Водночас українців у Польщі зображують тільки як людей, що працюють на низькокваліфікованих роботах, не хочуть інтегруватись у локальну спільноту, приїжджають у Польщу для заробітків, а не тікаючи від війни. Фактично це відтворює сконструйований пропагандистами образ українця у Польщі.
Насамкінець ще один вид дезінформації проти українських біженців — це фейки про нібито масові майбутні депортації з Польщі чи вимоги для всіх біженців повернути отриману раніше соціальну допомогу.
Такі вкиди грають на страхах, емоціях та провокують подальші негативні настрої до Польщі й поляків загалом. Утім, як би не намагалася дезінформація посіяти розбрат між українцями та їхніми сусідами, їй це поки не вдається. Польща — принаймні наразі — підтримує Україну в гуманітарній, економічній та воєнній сферах, залишаючись відданою ідеї її євроінтеграції.
Стаття створена в межах проєкту “Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації”, що втілюється ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки уряду Канади.
Судовий позов подали рівно 343 жінки – це число є глибоко символічним для Франції, адже відсилає до історичного “Маніфесту 343” за права жінок
Дослідники виявили у людей нове сенсорне чуття, яке отримало назву “дистанційний дотик”. Воно дозволяє виявляти предмети, приховані у зернистих матеріалах, таких як пісок, лише за допомогою кінчиків пальців.
Правоохоронці Київської області затримали 30-річного мешканця селища Козин, якого підозрюють у злочинах, пов’язаних із сексуальною експлуатацією дітей в інтернеті.
32-річний Нік Райнер, чия боротьба із залежністю колись лягла в основу сценарію його батька, тепер опинився на лаві підсудних за звинуваченням у їхньому вбивстві.
Трьох колишніх офіцерів Управління державної охорони, котрих майже дев’ять місяців утримували в СІЗО у справі так званих “флешок ФСБ”, звільнили з-під варти після зменшення розміру застави.