«Новинарня» викликала обговорення щодо подачі новин

Джерело: Букви

У “Новинарні” опублікували матеріал про можливий воєнний злочин російських військових у Покровську, посилаючись на відео, поширене російськими джерелами, у якому жінка розповідає про насильницькі дії російських військових проти неї та її родини. У тексті членів родини назвали “ждунами”.

У коментарях до публікації користувачі здебільшого реагували висловами на кшталт “так їм і треба”.

: Скриншот

: Скриншот

Водночас українська астрологиня і тарологиня Аліна Шубська в коментарях звернула увагу на стиль подачі новини.

Скриншот

Окремо вона опублікувала пост, у якому критикувала матеріал за неетичне подання факту зґвалтування та маркування людей як “своїх” і “не своїх”.

“Я розумію: емоції, хайп, але тим журналіст і відрізняться від пересічної людини, що фільтрує емоції та подає інформацію професійно”, – написала вона.

Скриншот

Український журналіст Отар Довженко звернув увагу, що достовірність відео наразі не підтверджена, а сам ролик міг бути записаний та оприлюднений російською стороною з пропагандистською метою.

Він наголосив, що журналісти мають працювати з перевіреною інформацією, а всі твердження у відео – від факту злочину до можливих політичних поглядів постраждалих – потребують розслідування.

“Отже, факти: є відео, на якому жінка нібито дає свідчення нібито російському слідчому. Це відео хтось (очевидно, росіяни) записав і з якоюсь метою вирішив опублікувати в соцмережах, звідки його перепублікував Денис Казанський, а далі — українські медіа. На цьому факти закінчуються. Все інше — припущення”, – написав Довженко.

Також журналіст розкритикував підводку “Новинарні”, у якій згадувалося, що постраждалі нібито були прихильниками Росії. Він зазначив, що твердження про політичні погляди людей, які перебувають під контролем окупантів, не можна вважати достовірними без незалежної перевірки.

Водночас головний редактор “Новинарні” та військовослужбовець Дмитро Лиховій у відповідь заявив, що відео має достатньо ознак правдивості, а редакція зафіксувала конкретний випадок. Він наголосив, що прихильність до Росії у частини мешканців окупованих територій є реальним явищем і в низці випадків підтверджується судовими вироками.

“Як на мене, відео має достатньо ознак правдивої історії і є суспільно важливим в умовах війни. саме останнім аргументом у публікації цієї історії й керувалася “Новинарня”. Ми ж знаємо, що вимога до медіа публікувати лише підтверджені судом докази не є нормальною”, – написав він.

: Скриншот

: Скриншот

: Скриншот

Щодо ситуації також висловилась українська авторка колонок і блогів Оксана Байло. Вона зазначила, що зарано критикувати журналістів за використання терміну “ждуни” та інші оцінки, адже країна перебуває у стані війни на знищення, а рівень стресу й відчаю українців, особливо родин військових, наразі вкрай високий. Байло нагадала, що під час окупації Покровська були численні можливості для евакуації, тож називати тих, хто свідомо залишався, “ждунами” – адекватна оцінка.

“Тож чому ми маємо ще й боятися називати речі своїми іменами і казати правду, що всі, хто там свідомо залишався і залишається, — це ждуни? Чому я, дружина добровольця, який втратив усе майно в Херсоні після заходу туди росіян, не маю права засуджувати ждунів, які свідомо лишаються на окупованих чи прифронтових територіях? Чому українські медіа, які щодня пишуть про злочини росіян, мають добирати евфемізми, називаючи ждунів, тоді як одночасно на них, як і на всіх інших українців, летять ракети й “шахеди”, які ці самі ждуни на нас наводять?” – написала вона.

Українська волонтерка Марія Берлінська опинилася у центрі скандалу у зв’язку з публікацією у своєму Telegram-каналі таблиці з контактами українських виробників безпілотників. У списку були зазначені назви компаній, міста, телефони та вебсайти. Попри те, що на меті вона мала допомогти оборонцям швидко знаходити потрібні контакти, вчинок викликав хвилю критики через потенційний витік інформації до росіян.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська повідомила, що запрацювала робоча група, яка займатиметься підготовкою законодавчих змін для проведення виборів у воєнний та повоєнний період. У групі 60 учасників, але вони працюватимуть у трьох окремих підгрупах. Серед завдань — підготовка рішень для виконання рекомендацій Єврокомісії у сфері виборчого законодавства.

«Ждуни» з Покровська: публікація «Новинарні» викликала обговорення щодо подачі новин