До Києва вперше з 2023 року прибула очільниця МВФ
Джерело: Reuters
За даними ЗМІ, вранці 15 січня до України прибула очільниця МФВ Крісталіна Георгієва. У Києві вона проведе перемовини на високому рівні.
Про це агентству повідомили два джерела.
Очікується, що в межах візиту Георгієва зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, очільником НБУ Андрієм Пишним та керівниками підприємств.
Деталі візиту Георгієвої тримались у таємниці з міркувань безпеки. Востаннє вона відвідувала Україну у лютому 2023 року.
У листопаді Україна та МВФ досягли попередньої угоди про чотирирічну програму кредитування на суму 8,2 млрд доларів, яка залежала від низки дій, зокрема ухвалення бюджету та зміцнення гарантій фінансування від донорів.
Представники МВФ стверджують, що Україна досягла прогресу і очікують розгляд питання радою директорів упродовж кількох тижнів.
Ухвалення фінансування має вирішальне значення, оскільки воно відкриє доступ до додаткових зовнішніх інвестицій, необхідних, щоб покрити дефіцит фінансування України, який, за оцінками МВФ, становить близько 136,5 млрд доларів на період до 2029 року.
Повномасштабна війна завдала сильного удару по українській економіці: у 2026 році Україні повинні витратити більшу частину доходів – 2,8 трлн гривень чи близько 27,2% ВВП – на фінансування оборонних заходів.
Георгієва у межах візиту розгляне прогрес України у низці напрямків, зокрема ухвалення бюджету на 2026 рік, кроки зі збільшення внутрішніх доходів шляхом розширення податкової бази та забезпечення масштабного зовнішнього донорського фінансування на умовах, аналогічних грантам.
Коли МВФ оголосив про попередню угоду, українська влада також погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, закриття митних лазівок для певного імпорту та скасування пільг з податку на додану вартість.
МВФ очікує, що Україна внесе деякі з цих заходів до парламенту, але не розраховує на збільшення доходів до 2027 року.
Окрім роботи з “детінізації” економіки, яка має високий рівень неформального бізнесу, що не має балансів, Україна також пообіцяла зберегти незалежність антикорупційних інституцій та виправити лазівки в чинному трудовому кодексі.
Україна досягла важливого етапу на шляху до подолання фінансових прогалин минулого місяця, коли лідери Європейського Союзу погодилися позичити їй 90 мільярдів євро на два роки. Україна повинна повернути позику лише за умови, що Росія сплатить репарації після закінчення війни, що означає, що вона не буде тягарем для бюджету.
Також було завершено реструктуризацію боргу на суму 2,6 мільярда доларів, пов’язаного з економічним зростанням, що послабило тиск на Київ, який попереджав, що ці інструменти могли коштувати до 20 мільярдів доларів до 2041 року.
Нова програма МВФ замінить поточну чотирирічну програму на 15,5 мільярда доларів, з якої було виплачено близько 10,6 мільярда доларів, яка передбачала закінчення війни у 2025 році.
Нова попередня угода передбачає, що війна закінчиться цього року, але включає “негативний сценарій”, згідно з яким війна повільно згасає і не закінчиться до 2028 року.
- Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу щодо нової програми фінансової підтримки. Загальний обсяг програми становитиме $8,2 мільярда, розрахованих на чотири роки.
Військові 13-ї бригади НГУ “Хартія” відбили спробу штурму російських окупантів на північ від Харкова та знищили близько 70 росіян.
За розпорядженням українського уряду, виконувати обов’язки міністра цифрової трансформації України буде Олександр Борняков.
Сполучені Штати завершили перший продаж венесуельської нафти у межах угоди на 2 млрд доларів, досягнутої між Каракасом та Вашингтоном.
Європейський Союз з 1 лютого знизить граничну ціну на російську нафту до 44,1 долара за барель.
Кілька країн НАТО відправлять невелику кількість військових до Гренландії для участі у спільних навчаннях з Данією на тлі погроз президента США Дональда Трампа анексувати острів.