Жінка з сином, собакою та котом 9 годин пішки виходили з Костянтинівки до Дружківки

Джерело: волонтерка Діана Яковлева

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

Жанна Михайлівна із сином рухалися близько дев’яти годин, фактично бігли, рятуючись від небезпеки. Вони залишили дім без речей — із собою мали лише дві банки паштету та ліки для собаки. Жінка вийшла з міста у капцях. На ній була червона куртка, але вона зняла її дорогою, щоб не привертати увагу.

“Дорога була пеклом. Кидалися голодні, злі собаки. Навколо кров, згоріла техніка, машини, бронежилети в крові, частини тіл…хочу це все забути”, – розповіла жінка.

У грудні 2025 року Жанна Михайлівна отримала два поранення.

“Перше — 18 грудня, коли був приліт у будинок. Каже, що її врятувала стіна. Через тиждень, ще один удар (КАБ). Друге поранення — у голову (зараз треба до хірурга та оформлювати групу). Після цього вони вже не могли виходити. Самі собі надавали допомогу: перев’язки, знеболювальні. Спустилися в підвал і жили там, навіть готували борщ у підвалі…” – повідомила волонтерка Діана Яковлева.

“А куди нам усім разом? У нас велика собака… Я вже пенсіонерка, у сина є інвалідність. У нас нічого не залишилось… Я тварин не кину, я їх виростила – це мої діти. Ми не могли навіть вийти за водою”, – розповіла Жанна Михайлівна.

До 12 квітня родина жила в підвалі, де разом із ними були ще двоє людей: один евакуювався разом із ними, інший залишився.

Поблизу стався удар керованою авіабомбою (КАБ), унаслідок якого загинули троє людей.

“Одна жінка дуже довго помирала під завалами, ми не змогли її врятувати…”, – повідомила Жанна Михайлівна.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.