В адміністрації Трампа виникли розбіжності через радикальний план анексії Гренландії, – CNN

Джерело: CNN.

Прагнення Дональда Трампа встановити повний контроль над Гренландією виявило глибокі суперечності серед його провідних радників та помічників. Хоча більшість команди погоджується зі стратегічною важливістю острова, чимало чиновників висловлюють занепокоєння через агресивні методи президента. Трамп наполягає на отриманні офіційного права власності, тоді як частина оточення вважає за краще обмежитися тісним оборонним альянсом без формальної анексії.

Деякі помічники відкрито сумніваються у доцільності перетворення Гренландії на черговий штат США, пропонуючи натомість формат “кооперативного контролю”. Вони сподіваються використати погрози запровадження мит як інструмент для переговорів у стилі “Мистецтва угоди”, а не як початок реальної війни. Один із радників анонімно зауважив:

“Ми не хочемо робити її штатом. Але чи хочемо ми союзу з ними? Питань немає”.

Проте сам Трамп відкидає напівзаходи, вимагаючи лише остаточного переходу території під юрисдикцію Вашингтона.

Попри внутрішні дебати, радикальне крило адміністрації продовжує просувати ідею силового розв’язання питання. Стівен Міллер підкреслює, що право власності США базується на силі та могутності, а використання армії офіційно залишається “можливим варіантом”.

Така позиція серйозно лякає європейських партнерів, які бачать у діях Вашингтона загрозу світовому порядку. Водночас деякі радники Трампа побоюються, що він заходить занадто далеко у своїх ультиматумах, ігноруючи наслідки для НАТО.

Речниця Білого дому Анна Келлі запевняє, що вся адміністрація готова виконувати волю президента, хоч якою б вона була. Вона наголосила, що Трамп був обраний не для збереження існуючого стану речей, а для реалізації “стратегічної логіки”. Поки президент готує нові мита проти союзників, його помічники намагаються адаптувати його вимоги до реалій дипломатії.

“Прямо зараз ми збираємося щось зробити з Гренландією, подобається їм це чи ні”, – заявив Трамп, підкреслюючи свою готовність діяти всупереч сумнівам власної команди.

Спецпредставник Папи Лева XIV, кардинал Маттео Дзуппі 28 вересня вирушить до Москви. У російській столиці він проведе зустрічі з представниками влади РФ, аби обговорити гуманітарні питання, пов’язані з війною Росії проти України.

У Венесуелі вранці 26 вересня звільнили значну кількість людей, яких правозахисники вважають політичними в’язнями. Це сталося через кілька днів після першої особистої зустрічі тимчасової президентки Делсі Родрігес із Дональдом Трампом у Нью-Йорку.

27 вересня у Соломʼянському районі столиці сталося займання автомобілів під час чергової атаки російських безпілотників.

Європейська комісія закликала уряди країн ЄС тимчасово скорочувати споживання газу та електроенергії, щоб стримати ціни на тлі нестабільного світового енергетичного ринку. Водночас у Брюсселі наголошують, що безпосередньої загрози дефіциту постачання наразі немає.

Польща запропонувала звести на своїй території завод із виробництва ракет для систем ППО Patriot, якщо США нададуть ліцензію Україні.