Вчені пояснили, чому люди стають дратівливішими, коли вони голодні
Джерело: The Conversation
Група вчених провела дослідження, аби з’ясувати, чому деякі люди стають дратівливими, коли вони голодні.
Професор медичної психології Тюбінгенського та Боннського університетів Нільс Кромер разом з колегами вирішив дослідити, як різні люди реагують на відчуття голоду.
Щоб дослідити взаємозв’язок між рівнем енергії, голодом і настроєм у людей, вчені протягом місяця постійно моніторили рівень глюкози у 90 здорових дорослих. Глюкоза є основним джерелом енергії для тіла і мозку. Спеціальні датчики кожні кілька хвилин відстежували про її рівень.
Також дослідники попросили учасників заповнювати анкети про настрій на своїх смартфонах до двох разів на день. Вони містили питання про те, наскільки голодними або ситими вони почувалися за шкалою від 0 до 100, а також оцінку їхнього поточного настрою.
“Результати нас здивували. По-перше, люди були в гіршому настрої лише тоді, коли визнавали, що відчувають голод, а не просто тоді, коли у них був нижчий рівень цукру в крові. По-друге, люди, які точніше визначали свій рівень енергії в цілому, були менш схильні до негативних коливань настрою“, – розповів професор Нільс Кромер.
Це свідчить про те, що між рівнем енергії та настроєм людини існує ключовий психологічний проміжний етап, який вчені називають інтерцепцією.
У мозку голод сигналізується нейронами гіпоталамуса, які виявляють тривалий дефіцит енергії. Свідоме відчуття голоду потім пов’язується з острівцевою часткою (інсулою) – частиною кори головного мозку, яка знаходиться глибоко в мозку і яка також обробляє смак і відіграє роль у відчутті емоцій.
У цьому дослідженні люди з високою точністю інтерцепції відчували менше коливань настрою. Вони відчували голод, але краще зберігали стабільний настрій.
Водночас, наприклад, маленьким дітям важко інтерпретувати всі сигнали свого організму, вони легко відволікаються і можуть не звернути уваги на свій голод або спрагу. Це може призводити до раптових зривів та погіршення настрою.
- Час приймання їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад. Про це свідчить низка наукових досліджень, які вказують, що пізні вечері пов’язані з гіршими показниками обміну речовин і можуть негативно позначатися на сні.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.
Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.
Російські нафтові компанії дев’ятий місяць поспіль скорочують видобуток після низки українських ударів по НПЗ, котрі обвалили нафтопереробку у країні до мінімуму за два десятиліття.