Вчені пояснили, як час вечері впливає на здоров’я

Джерело: Health

Час приймання їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад. Про це свідчить низка наукових досліджень, які вказують, що пізні вечері пов’язані з гіршими показниками обміну речовин і можуть негативно позначатися на сні.

Як пояснив директор програми медичної хронобіології лікарні Brigham and Women’s Hospital Френк Шеєр, організм людини працює за внутрішніми біологічними годинниками, які змінюють фізіологічні процеси протягом дня.

“Наші “внутрішні годинники” настільки регулюють фізіологію та поведінку, що вранці й увечері ми фактично не є однією й тією ж людиною”, – зазначив він.

Це означає, що однакова їжа може по-різному впливати на організм залежно від часу споживання.

Цей ефект підтвердила у своїх дослідженнях лікарка й науковиця Дейзі Дуан з Медичної школи Університету Джонса Гопкінса. В одному з експериментів її команда спостерігала за 20 молодими здоровими людьми, які в різні дні їли однакову вечерю – о 18:00 та о 22:00. Після пізнішого приймання їжі рівень цукру в крові підвищувався сильніше, а переробка жирів сповільнювалася порівняно з ранньою вечерею.

Інші експерименти показали, що негативний ефект пізньої вечері спостерігається незалежно від того, чи людина лягає спати одразу після їжі, чи дає організму час на травлення.

За словами Шеєра, ключову роль у цьому процесі відіграє мелатонін – гормон, який організм виділяє у вечірні години для підготовки до сну. Зростання рівня мелатоніну, за його словами, може заважати ефективному контролю рівня цукру в крові та призводити до триваліших його підвищень після їжі.

Лабораторні дослідження також показали, що люди, які вечеряють пізно, зазвичай відчувають сильніший голод, спалюють менше калорій і зазнають змін на клітинному рівні, які сприяють накопиченню жиру.

Хоча більшість таких досліджень проводять у контрольованих лабораторних умовах і протягом обмеженого часу, науковці вважають, що їхні результати мають практичне значення. Дуан зазначає, що регулярні пізні вечері можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком метаболічних порушень, зокрема діабету другого типу та ожиріння.

Водночас інші дослідження свідчать, що перенесення більшої частини добових калорій на ранні години може сприяти зниженню маси тіла та покращенню метаболічних показників.

Час приймання їжі впливає і на сон. За даними одного з нещодавніх досліджень Дуан, люди, які припиняють їсти після 18:00, у середньому сплять довше, ніж ті, хто перекушує до пізньої ночі. Окреме дослідження 2024 року також пов’язало пізнє споживання їжі з підвищеним ризиком смерті.

“Для більшості людей найкраще обмежувати споживання їжі в нічні години”, – підсумував Шеєр.

Науковці не називають універсального “ідеального” часу для вечері. Втім, Дуан наголошує, що “уникати пізніх приймань їжі, ймовірно, найкраще для метаболізму”, і радить залишати щонайменше дві години між вечерею та сном.

Доцент Медичної школи Гроссман Коллін Попп, який досліджує час приймання їжі, вважає оптимальним орієнтиром проміжок між 17:00 і 19:00. Водночас він наголошує, що поодинокі пізні вечері не становлять серйозної проблеми.

Дослідження також свідчать, що вечеря не має бути найбільшим прийманням їжі протягом дня. “Краще споживати основну частину калорій раніше – після пробудження або вдень”, – радить Попп.

Для тих, хто звик їсти пізно, науковці рекомендують поступово змінювати режим харчування, зокрема приділяти більше уваги сніданку й обіду та встановлювати чіткий час, після якого приймання їжі припиняється.

СБУ спільно з Національною поліцією викрили у Вінниці схему незаконної легалізації іноземців в Україні. Правоохоронці затримали керівницю регіональної філії одного з державних підприємств та ще п’ятьох її ймовірних спільників.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що не знає, «що стане з країною під назвою Велика Британія». Так він прокоментував прагнення частини британських територій провести референдуми щодо незалежності.

Норвегія виділить понад 10 млн євро на гуманітарну підтримку українців, які постраждали від війни, зокрема на пошук зниклих дітей і допомогу цивільним та військовополоненим. 

Доба на Землі не завжди триває рівно 24 години. Відхилення дуже невеликі – йдеться про кілька мілісекунд, однак учені можуть їх зафіксувати. Нове дослідження показало, що причиною таких змін можуть бути процеси, які відбуваються глибоко всередині планети.

Президент України Володимир Зеленський вивів колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка зі складу Ради національної безпеки і оборони України.