61% українців довіряють Зеленському – опитування КМІС
Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського станом на кінець січня становить 61%, водночас 33% опитаних заявили про недовіру. Таким чином, баланс довіри й недовіри є позитивним і складає +28%. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) упродовж 23-29 січня 2026 року.
Методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти.
Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%. Водночас для запитання про довіру президенту Зеленському проводився експеримент, де половині респондентів (тобто близько 500) ставилося звичайне пряме запитання (наскільки респондент довіряє чи не довіряє), а іншій половині – методом “задуманого знайомого”. Тому для цього запитання похибка не перевищує 5,8%.
Отже, наразі більшість українців – 61% – продовжують довіряти президенту, не довіряють – 33%. Баланс довіри-недовіри становить +28%. У середині січня 2026 року показники були майже ідентичні.
Фото: КМІС
При цьому, серед 61%, які довіряють президенту, “повністю” йому довіряють – 25%. Решта 36% – “скоріше” довіряють йому (а серед 33% тих хто не довіряє, 17% “зовсім” не довіряють, а 16% – “скоріше” не довіряють).
У КМІС зазначили, що у цьому контексті, за результатами опитування у вересні 2025 року серед тих, хто “повністю” довіряють Зеленському, більшість хотіли би бачити його на посаді президента і після війни. А серед тих, хто “скоріше” йому довіряє, більшість не хотіли би, щоб він і далі був президентом після війни. Тому, скоріше за все, мотивація тих, хто відповідає “повністю” і “скоріше” довіряють, дещо відрізняється. Наприклад, ті, хто “повністю” довіряють, можуть бути значною мірою щирими і переконаними симпатиками Зеленського (тому і хочуть його далі бачити президентом). Водночас ті, хто “скоріше” довіряють, можуть більшою мірою критикувати Зеленського, бути незадоволеними окремими діями і рішеннями, але керуватися “державницькою” логікою необхідності єднання в умовах війни і тому в опитуваннях відповідати, що вони довіряють президенту, але – “скоріше” (і при цьому хотіти бачити когось нового на чолі держави після війни).
На графіку далі наводиться порівняння результатів, якщо запитання ставити прямо, і якщо ставити методом “задуманого знайомого”. Для методу “задуманого знайомого” респондентам ставилося запитання “Зараз буде трохи незвичне запитання. Задумайте, будь ласка, кого-небудь, кого ви дійсно добре знаєте. Це можете бути і ви самі. Чи хтось з членів родини, колега по роботі, друг тощо. Ми в будь-якому випадку не будемо це знати. Задумали? А ця людина, яку ви задумали, скоріше довіряє чи ні Володимиру Зеленському?”.
Попередні експерименти КМІС показували, що це запитання забезпечує респондентам анонімність (респонденти часто задумували самих себе або дуже близьких за поглядами людей) і забезпечує щирість відповідей навіть з питань, щира відповідь на які може свідчити про незаконну діяльність.
В обох випадках президент має високу довіру, але все ж таки методом “задуманого знайомого” рівень довіри нижчий – 53% проти 61%, якщо ставити пряме запитання.
Фото: КМІС
У КМІС зазначили, що можна припускати, що дійсно реальний рівень довіри Зеленському є дещо нижчим, ніж те, що показують опитування.
- Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського станом на кінець грудня становив 59%, водночас 35% опитаних заявили про недовіру.
Сили оборони України у ніч на 25 травня уразили нафтобазу “Белец” у Брянської області РФ. Маштаб завданих збитків нині уточнюється.
Дослідники з Національного інституту здоров’я США виявили, що нейрони по-різному реагують на семаглутид. Це пояснює, чому схуднення на препаратах Ozempic і Wegovy з часом сповільнюється або виходить на плато.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії заявило, що російські війська нібито розпочинають “послідовне здійснення системних ударів” по підприємствах українського військово-промислового комплексу у Києві.
Фахівці дослідили місце падіння блоків російської ракети “Орешник” після удару по Білій Церкві. За даними Defence Express, виявлені наслідки не підтверджують заяви російської пропаганди про нібито надпотужну кінетичну бойову частину.
Міжнародна група експертів оновила Римські критерії V — систему, котра використовується для діагностики функціональних розладів шлунково-кишкового тракту у дітей та підлітків. Новий підхід суттєво змінює класифікацію таких станів і робить акцент не на віці пацієнта, а на типі симптомів та механізмах їхнього виникнення.