Зеленському довіряють 59% громадян України – опитування КМІС

Джерело: КМІС

Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського станом на кінець грудня становить 59%, водночас 35% опитаних заявили про недовіру. Таким чином, баланс довіри й недовіри є позитивним і складає +24%. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 26 листопада до 29 грудня 2025 року.

У КМІС зазначають, що загальний рівень довіри до глави держави за підсумками грудня практично не відрізняється від показників початку жовтня. Це означає, що підтримка президента загалом збереглася навіть на тлі публічних обговорень корупційних скандалів, зокрема в енергетичному секторі.

Водночас соціологи звертають увагу на високу мінливість цього показника. За їхніми спостереженнями, рівень довіри до президента переважно залежить від того, які теми домінують у суспільному порядку денному – внутрішні (державне управління, корупція) чи зовнішні (міжнародні відносини та мирні перемовини).

Так, серед респондентів, опитаних наприкінці листопада (26-30 листопада), Зеленському довіряли 49%. У першій половині грудня (1-13 грудня) цей показник зріс до 63%. Натомість у другій половині місяця (14-29 грудня) рівень довіри знизився до 55%.

У КМІС пояснюють таку динаміку тим, що після оприлюднення інформації про корупцію в енергетиці президент втратив близько 10 відсоткових пунктів підтримки. Водночас на тлі міжнародних подій і переговорів щодо миру відбувся черговий ефект “згуртування навколо прапора”, який тимчасово посилив довіру до глави держави. Наприкінці грудня цей ефект ослаб, і знову з’явилася тенденція до незначного зниження показників.

Соціологи наголошують, що попри коливання, станом на кінець 2025 року рівень довіри до президента є вищим, ніж наприкінці 2024 року. Водночас найвищий рівень підтримки протягом 2025 року фіксували на початку травня. У КМІС прогнозують, що показник довіри й надалі залишатиметься динамічним, зокрема з огляду на кадрові рішення та політичні події.

Окремо дослідники проаналізували структуру довіри. Серед 59% громадян, які позитивно оцінюють діяльність президента, 26% заявили про повну довіру, ще 33% – що “скоріше довіряють”. Водночас попередні опитування КМІС у вересні-жовтні 2025 року показали суттєву різницю між цими групами: ті, хто повністю довіряє Зеленському, здебільшого хотіли б бачити його президентом і після війни, тоді як респонденти з категорії “скоріше довіряють” переважно виступають за появу нового лідера з нової генерації, а не з чинної опозиції.

Серед 35% громадян, які не довіряють президентові, 23% заявили про повну недовіру, а ще 12% – що “скоріше не довіряють”. У КМІС зазначають, що ці дві групи також мають відмінні погляди на окремі суспільно-політичні питання.

Фото: КМІС

Опитування проводилося в межах всеукраїнського дослідження громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 1001 респондента у всіх регіонах України, підконтрольних уряду. Участь брали громадяни віком від 18 років, які на момент опитування проживали на контрольованій території. До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій, а також громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

За звичайних умов статистична похибка такого опитування не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, і є меншою для нижчих значень.

У ніч на 21 червня українські сили завдали ударів по об’єктах військової логістики, нафтової інфраструктури та системах протиповітряної оборони РФ. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Голова окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов повідомив, що на півострові повністю зупинений продаж пального приватним особам та недержавним підприємствам.

Унаслідок російських обстрілів на Херсонщині за минулу добу загинула одна людина, ще дев’ятеро дістали поранення.

Унаслідок російської атаки на Полтаву 20 червня загинули двоє людей, ще 14 дістали поранення, серед них – шестеро дітей.

Триває 1579-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,3 млн осіб.