Собаки на лінії фронту в Україні набувають рис, притаманних вовкам і койотам – дослідження
Джерело: The New York Times
Людські наслідки війни в Україні добре задокументовані, однак бойові дії мають серйозний вплив і на домашніх тварин. Нове наукове дослідження показує, що війна за короткий час змінила зовнішній вигляд і поведінку собак, які раніше були домашніми улюбленцями.
Дослідження опублікували в грудні в науковому журналі Evolutionary Applications. Його автори дійшли висновку, що перебування в умовах війни трансформувало собак в Україні на тварин, подібних до тих, які мешкають у напівдиких або диких середовищах.
Науковці зібрали дані про 763 собак у дев’яти регіонах України. Команда співпрацювала з притулками для тварин, а ветеринари та волонтери збирали інформацію про безпритульних собак у відносно безпечних районах і, подекуди, на територіях, визначених як небезпечні.
Збір даних безпосередньо на лінії фронту був значно складнішим. Цю частину дослідження очолював Ігор Дикий – зоолог з Львівського національного університету імені Івана Франка. До війська він долучився як доброволець у 2022 році й служив на Донеччині та Харківщині.
“У селі Зарічне (Донецької області – ред.) з нами жило багато безпритульних собак. Вони були налякані бойовими діями; деякі зазнали контузії. В одного маленького собаки була зламана лапа, яка неправильно зрослася, через що він назавжди кульгав. Інший осліп на одне око, втративши його під час вибуху”, – розповів Дикий.
За його словами, він і його побратими “годували всіх цих собак, давали їм притулок і, коли це було можливо, надавали ветеринарну допомогу”.
Хоча дослідження зосереджувалося на домашніх собаках, багато з них уже не перебували під опікою власників і фактично жили як безпритульні.
“З початку війни ми спостерігали дуже сумну ситуацію з домашніми тваринами в Україні. Деякі люди вивозили своїх тварин із собою, але інших просто залишали на вокзалах або кидали на окупованих територіях”, – зазначила Марія Марців, провідна авторка дослідження та зоологиня з ЛНУ ім. Франка.
Результати дослідження свідчать, що собаки, які жили на лінії фронту, за дуже короткий період стали більше схожими на представників диких видів – таких як вовки, койоти або динго. Це підтверджують і морфологічні зміни: серед фронтових собак рідко траплялися тварини з дуже короткими мордами, як у французьких бульдогів, або надто видовженими, як у такс. У багатьох зменшилася маса тіла, а форма вух частіше була стоячою, а не звислою.
“На передовій собаки з ознаками “дикого” фенотипу справді виживають частіше: прямі вуха, прямий хвіст, менше білих плям”, – розповіла Марців.
У зонах бойових дій науковці також зафіксували інші риси, характерні для диких популяцій: меншу кількість старих, хворих або поранених собак, а також частіше життя в групах. “Найбільше нас здивувало, як швидко з’явилися ці зміни. Війна тривала відносно недовго, але відмінності між собаками з фронту та іншими популяціями вже були дуже помітними”, – зауважила науковиця із Гданського університету Малгожата Вітек.
Водночас автори наголошують, що ці зміни не слід трактувати як приклад прискореної еволюції.
“Зміни, які ми спостерігаємо у собак, відбуваються надто швидко, щоб їх можна було пояснити молекулярною еволюцією”, – зазначила Вітек.
Йдеться радше про те, що умови війни сприяють виживанню тварин із певними характеристиками. Зокрема, собаки з меншою масою тіла рідше активують протипіхотні міни, можуть ховатися в тісних просторах і є меншою мішенню для уламків.
Попри появу “диких” рис у поведінці та зовнішності, більшість собак залишалися залежними від людей у питаннях харчування, лише доповнюючи раціон рослинами та епізодичним полюванням. Іноді тварини виживали, харчуючись тілами загиблих військових. Частину собак забирали під опіку українські військові.
Разом із тим дослідники зафіксували й випадки, коли собаки на передовій більше не залежали від людей для виживання.
- Популяція вовків у Фінляндії досягла максимуму за десятиліття через приплив тварин із Росії. Оленярі стверджують, що хижаки мігрують через кордон, оскільки в РФ їх більше нікому контролювати через війну.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.
Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.
На Кіровоградщині працівник районного ТЦК та СП спільно з дільничним офіцером поліції вимагали щомісячну плату з підприємців за невжиття заходів щодо мобілізації їхніх працівників, тоді як за 8 тисяч доларів пропонували оформити фіктивне бронювання через внесення неправдивих даних до системи “Оберіг”.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила оновлену інформації щодо наслідків російського обстрілу Прикарпаття у ніч на 30 липня. Мовиться зокрема про пошкодження промислового об’єкта та понад 50 житлових будинків.
У Чугуївському районі, що на Харківщині, розширили зону обов’язкової евакуації, зокрема примусової, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов за результатами засідання Ради оборони області 30 липня.