Вчені з’ясували, що короткі інтенсивні тренування допомагають при панічному розладі

Джерело: Medical Xpress

Дослідження показало, що короткі інтенсивні фізичні вправи допомагають зменшити панічні атаки ефективніше, ніж традиційні релаксаційні техніки.

Панічні атаки – це раптові напади сильного страху без очевидної причини. За оцінками фахівців, близько 10% людей переживають щонайменше одну панічну атаку протягом життя. Водночас у 2-3% населення напади трапляються настільки часто й мають таку інтенсивність, що відповідають критеріям панічного розладу – стану, який істотно погіршує якість життя.

Стандартним підходом до лікування панічного розладу нині залишається когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – із застосуванням антидепресантів або без них. Однією з ефективних технік КПТ є інтероцептивна експозиція. Вона передбачає, що в безпечному та контрольованому середовищі терапевти навмисно викликають типові симптоми панічної атаки – зокрема біль у грудях, пітливість, прискорене дихання та серцебиття. Мета методу – допомогти пацієнтам зрозуміти, що ці відчуття не є небезпечними, і підвищити толерантність до них.

Зазвичай інтероцептивну експозицію проводять у кабінеті терапевта, використовуючи вправи на кшталт навмисної гіпервентиляції або обертання на стільці. Проте нове дослідження показало, що менш штучний і водночас інтенсивніший підхід – короткі переривчасті інтенсивні фізичні вправи – може бути ефективнішим.

Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Frontiers in Psychiatry.

Як проводили дослідження

Участь у дослідженні взяли 102 дорослі жінки та чоловіки з діагностованим панічним розладом. Спостереження тривало 12 тижнів.

Учасників розподілили на дві паралельні групи. Кожна з них проходила три заняття на тиждень відповідно до своєї програми. Протягом усього дослідження жодній групі не призначали медикаментів.

Учасники експериментальної групи розпочинали кожне заняття з розтягування м’язів. Далі вони виконували 15 хвилин ходьби, після чого – від одного до шести 30-секундних інтервалів бігу високої інтенсивності, які чергувалися з 4,5 хвилинами активного відновлення. Завершувалося тренування ще 15 хвилинами ходьби.

Учасники контрольної групи виконували вправи на сегментарне скорочення м’язів плечей, лопаток, шиї, обличчя, спини, живота та нижніх кінцівок, після чого переходили до локального розслаблення м’язів. Під час усіх занять учасники обох груп використовували пристрої біометричного моніторингу.

Основним показником ефективності була зміна протягом 24 тижнів балів за шкалою паніки та агорафобії (Panic and Agoraphobia Scale, PAS), яка оцінює тяжкість панічних симптомів на основі відповідей на 13 запитань.

Додатково дослідники аналізували зміни рівня тривожності та депресії за відповідними опитувальниками, а також самооцінку частоти й тяжкості панічних атак. Оцінювання результатів проводив психіатр, який не знав, до якої групи належали учасники.

Результати та висновки

Середні показники за шкалою PAS, а також рівні тривожності й депресії знижувалися в обох групах, проте більш виражено – у групі коротких переривчастих інтенсивних вправ. Аналогічна тенденція спостерігалася і щодо частоти та тяжкості панічних атак.

Автори дійшли висновку, що короткі переривчасті інтенсивні фізичні вправи є ефективнішим методом інтероцептивної експозиції, ніж релаксаційна терапія, для лікування панічного розладу. Позитивний ефект, за їхніми даними, зберігався щонайменше протягом 24 тижнів.

Окрім цього, пацієнти повідомляли, що такий формат лікування подобався їм більше, ніж релаксаційні вправи, що може сприяти кращому дотриманню терапії.

• Виражений дефіцит вітаміну D пов’язаний із вищою частотою ушпиталення через інфекції дихальних шляхів, зокрема бронхіт і пневмонію. Таких висновків дійшли науковці у дослідженні під керівництвом Університету Суррея (Англія). Результати опубліковані в журналі The American Journal of Clinical Nutrition.

• вчені,
• дослідження,
• панічна атака,
• тренування