У Reuters розповіли про труднощі малого бізнесу в Україні на тлі відключень

Джерело: Reuters

Малий бізнес в Україні зазнає серйозних труднощів через часті удари Росії по енергетичній інфраструктурі країни, що спричиняє тривалі відключення електроенергії, води та теплопостачання під час зимового сезону при температурах −20 °C.

У виданні зокрема розповіли про Наталію Білостоцьку, котра відкрила три роки тому салон краси під Києвом. Втім, коли температура всередині приміщення впала майже до нуля, вона змушена була закрити заклад.

Спершу дівчата казали: “Ми переживемо, зігріємося”, — згадує власниця. — Потім майстриня манікюру показала відео, що пальці не згинаються від холоду.

Багато кафе, ресторанів і малих підприємств у Києві змушені закриватися через фінансові втрати в умовах воєнної економіки. Ті, що залишаються відкритими, переважно працюють за допомогою дорогих генераторів, розташованих на тротуарах і спричиняють шум та дим.

Білостоцька повідомила, що її щомісячний рахунок за електроенергію зріс приблизно вчетверо і становить 58 тис. грн, ще 15 тис. грн витрачається на пальне та обслуговування генератора.

У нас немає прибутку, немає обороту. З чого нам платити? — каже вона. Підвищувати ціни також неможливо, бо клієнти просто перестануть приходити.

Київська школа економіки минулого місяця попередила, що відключення електроенергії становлять найбільший економічний ризик для України. Продовжене порушення енергопостачання може коштувати країні до 2–3% ВВП, хоча вплив буде меншим, якщо підприємства швидко адаптуються. Центральний банк України знизив прогноз зростання економіки на 2026 рік з 2% до 1,8% через енергетичну кризу.

Білостоцька, мати двох дітей, влаштувалася на неповну зайнятість, аби сплачувати кредит за бізнес, котрий щомісяця зазнає збитків до 40 тис. грн. Перший салон відкрила у 2023 році в Ірпіні, другий — у Бучі минулого року. Через шість місяців після відкриття почалися масштабні обстріли енергетичної інфраструктури, що призвели до цілодобових відключень.

Коли температура в ірпінському салоні впала до 2 °C і електричних обігрівачів не вистачало, жінка закрила заклад до покращення умов. Салон відновив роботу на початку лютого, одночасно з новим холодним періодом. Першого дня клієнти фарбували нігті та робили зачіски в товстих зимових пальтах.

Багато українських бізнесів вже мали альтернативні джерела енергії на тлі попередніх зимових атак, зазначила старший економіст Центру економічних стратегій Наталія Колесніченко. Проте підприємства залишаються вразливими через високі витрати на генератори та зростання тарифів на електроенергію.

Міністр енергетики України повідомив, що попит на електроенергію на третину перевищує можливості постачання. Кризу в енергетиці називають черговим ударом для малого бізнесу, котрий уже постає перед проблемами через нестачу робочих кадрів і ризики для приміщень та ланцюгів постачання. Малий бізнес забезпечує приблизно половину робочих місць в Україні, тож закриття підприємств може призвести до зростання безробіття та еміграції.

За даними нещодавнього опитування Національної ресторанної асоціації України, 60% респондентів зазначили, що енергетична криза становить критичну загрозу для їхнього бізнесу. Більше мільйона осіб вже залишили Україну з початку війни 2022 року.

16 жовтня 2025 року голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко наголосив, що росіяни змінили тактику ударів по українській енергетичній інфраструктурі та намагаються поступово довести систему до знищення. Усі служби компанії працюють у посиленому режимі.

16 грудня 2025 року в уряді знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності, що вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості.

Раніше міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в Україну вже надійшло шість гуманітарних вантажів загальною вагою понад 50 тонн на тлі надзвичайної ситуації в енергосистемі.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.