В Україні майже стільки ж пенсіонерів, скільки працюючих,

Джерело: Київська школа економіки (KSE Institute).

У 2025 році в Україні на 10,7 млн працюючих припадало близько 10,2 млн пенсіонерів. Такий баланс суттєво підсилює навантаження на систему соціального забезпечення, адже кількість людей, які потребують державної підтримки, зросла.

Окрім пенсіонерів, у країні налічується близько 1,7 млн ветеранів – це у 2,4 раза більше, ніж у 2021 році. Також є 3,6 млн людей з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Водночас кількість працевлаштованих українців, які сплачують податки, зменшилася приблизно на 1,3 млн порівняно з довоєнним періодом.

У 2025 році на соціальний захист вдалося зібрати близько 28,2 млрд доларів, зокрема завдяки надходженням єдиного соціального внеску із зарплат військових. Водночас після завершення війни ці надходження можуть зменшитися.

Варто зазначити, що попри індексацію, соціальні стандарти залишаються значно нижчими за реальні витрати на життя. Через інфляцію фактичний прожитковий мінімум зріс приблизно до 228 доларів, тоді як офіційний становить близько 70 доларів. Середня пенсія дорівнює приблизно 104 доларам, мінімальна – 57 доларам, тому близько 27,6% пенсіонерів змушені продовжувати працювати.

На ринку праці одночасно спостерігається скорочення кількості працівників і відносно високий рівень безробіття – близько 10-11% у 2025 році. Однією з причин є невідповідність між потребами роботодавців і навичками кандидатів. Зокрема, лише 21,8% ветеранів, які звернулися до служби зайнятості, змогли знайти роботу.

Також варто додати, що за оцінками аналітиків, близько 5,9 млн українців залишаються за кордоном, більшість із них – у країнах ЄС. Приблизно 75% біженців становлять жінки та діти, що створює довгострокові демографічні ризики.

Система освіти також відновилася не повністю після 2022 року. Так, у 2025 році її фінансування було на 17,4% нижчим, ніж у 2021-му, а кількість студентів скоротилася на 12,2%. Зменшується інтерес молоді до наукових дисциплін, що може призвести до нестачі STEM-фахівців, необхідних для післявоєнної відбудови.

У відповідь на ці виклики уряд планує у 2026 році підготувати пакет структурних реформ. Очікується, що ключовими напрямами стануть реформа ринку праці, оновлення пенсійної системи та нова методологія розрахунку прожиткового мінімуму. Новий Трудовий кодекс має сприяти залученню до роботи вразливих груп населення, зокрема жінок із дітьми. Також планується пенсійна реформа та нова методологія розрахунку прожиткового мінімуму, яка краще відображатиме реальні витрати громадян.

Служба зовнішньої розвідки України вказала, що поки у розвинених країнах світу перехід на чотириденний робочий тиждень стає символом соціального прогресу – в Росії він перетворюється на прикриття економічної деградації.
У США рівень страху перед безробіттям сягнув найвищої позначки з початку пандемії COVID-19. З часу перших тижнів пандемії американці ще не відчували такої впевненості в тому, що безробіття стрімко зростатиме.

В Україні майже стільки ж пенсіонерів, скільки працюючих, – дослідження KSE Institute