Глава МЗС Чехії Мацінка розпустив департамент, що займався проблемою російського впливу
Джерело: Seznam Zprávy
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка досі не подав уряду пропозиції щодо обмеження в’їзду російських дипломатів, попри попередні заяви.
Документ із відповідними заходами був підготовлений ще за часів попереднього очільника МЗС Яна Ліпавського, однак нинішній міністр пояснював затримку нестачею часу через бюджетні питання. Водночас за понад шість тижнів після цього рішення так і не винесли на розгляд уряду.
Нині для в’їзду до Чехії російським дипломатам достатньо повідомити про поїздку електронною поштою. Водночас уряд раніше пропонував запровадити обов’язкове попереднє погодження з боку чеської влади.
За даними журналістів, Мацінка не поспішає із запровадженням суворіших обмежень, попри застереження спецслужб щодо використання Росією дипломатичного прикриття для шпигунської діяльності. Зокрема, таке прикриття використовували учасники підрозділу, причетного до вибухів у Врбетіце.
Крім того, у березні в МЗС Чехії реорганізували підрозділ, котрий займався санкціями, кібербезпекою та протидією зовнішньому впливу. Відділ розформували, а його співробітників перевели до інших структур. За даними джерел, це може ускладнити здатність країни протидіяти російському впливу та запроваджувати санкції.
У Міністерстві закордонних справ підтвердили, що наразі діє лише базовий механізм контролю — обов’язкове повідомлення про пересування російських дипломатів територією Чехії. Він запроваджений у межах санкційного пакета ЄС.
Більш жорсткі заходи передбачали попередню перевірку дипломатів спецслужбами та дозвіл на в’їзд, однак їх так і не впровадили.
За інформацією журналістів, дії нинішнього міністра суперечать рекомендаціям чеських силових структур. Раніше між урядом, поліцією та спецслужбами була досягнута домовленість про запровадження максимально жорстких обмежень щодо російських дипломатів.
У спецслужбах також попереджають про ризики диверсій. Зокрема, Служба безпеки Чехії повідомляла про викриття спроб саботажу, серед яких — підпал автобусного депо у Празі.
Чехія з 2021 року входить до списку “недружніх держав” Росії. Тоді як чеські спецслужби неодноразово називали російський режим однією з головних загроз безпеці країни.
- Президент Чехії Петр Павел заявив, що міністр закордонних справ Петр Мацінка тиснув на нього, щоб домогтися призначення Філіпа Турека міністром охорони навколишнього середовища. За словами президента, Мацінка протягом тривалого часу намагався вплинути на його позицію щодо призначення запропонованого члена уряду. Зокрема, тиск здійснювався як через особисту комунікацію, так і через його співробітників та радників.
- Уряди країн ЄС домовились обмежити поїздки російських дипломатів всередині блоку у відповідь на сплеск спроб саботажу, які, за даними розвідки, часто виконуються шпигунами, які працюють під дипломатичним прикриттям.
- Польща запровадить обмеження на пересування російських дипломатів на своїй території через участь Москви у гібридній війні проти Європейського Союзу.
- У Празі переконані, що відсутність прикордонного контролю у Шенгенській зоні ускладнює відстеження потенційних співробітників спецслужб РФ. Тож Чехія розробляє заходи, що обмежать можливості російських дипломатів виїжджати за межі тієї країни, де вони проходять дипломатичну службу.
Президент Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з правоохоронними органами перевірити всі підприємства, де зберігається зброя та боєприпаси, після вибуху на складах у Вишневому, що стався внаслідок російського ракетного удару.
Тимчасові повірені у справах посольств Латвії, Естонії та Литви в Москві 10 липня оголосили демарш до Міністерства закордонних справ Росії. Про це повідомили у спільній заяві дипломатів, яку оприлюднило Міністерство закордонних справ Латвії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський взяв участь в онлайн-конференції головнокомандувачів збройних сил держав-учасниць Коаліції охочих, під час якої закликав партнерів посилити протиповітряну оборону України.
Російські окупанти завдали авіаудару по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще троє отримали поранення.
Адміністрація президента США Дональда Трампа дедалі скептичніше оцінює перспективи укладення нової ядерної угоди з Іраном. Водночас у Вашингтоні попереджають Тегеран про “серйозні наслідки”.