«Спільнота Оленівки» заявляє про показовість підтримки влади
Джерело: ГО “Спільнота Оленівки” у блозі для Цензор.НЕТ
Громадська організація “Спільнота Оленівки” заявила, що після виходу гарнізону Маріуполя з Азовсталі родини захисників досі не знають правди.
Як вказують у ГО, щодо виходу українських захисників з території Азовсталі лунають різні версії.
З одного боку – президент України Володимир Зеленський заявляв, що особисто домовлявся з Туреччиною, Швейцарією, Ізраїлем та Францією. Посередниками разом із вище переліченими країнами вказані представники ООН.
Водночас народний депутат України Олександр Ковальов розповів в інтерв’ю “Бабелю”, що у самих перемовинах не брали участі ні ООН, ні МКЧХ, ні міжнародні партнери. За його словами, з українського боку були він сам, Дмитро Усов, Денис Прокопенко та його заступник, а з російської сторони – представники ГРУ. Ковальов також заявив, що Дениса Прокопенка переконували, що полон буде коротким: 3-4 місяці.
Через два місяці після виходу гарнізону Маріуполя в полон, 29 липня 2022 року, стався теракт в Оленівській колонії. Наступного дня РФ опублікувала списки загиблих та важкопоранених. Тоді створили моніторингову місію ООН, але через неможливість виконати своє завдання її розформували.
“Фактично станом на сьогодні незалежного міжнародного розслідування трагедії в Оленівці так і немає. Постраждалі військові досі залишаються у полоні“, – пишуть в організації.
Чому родини почали виходити на акції
З 2023 року ГО “Спільнота Оленівки” самостійно шукає правду про трагедію та намагається врятувати тих, хто вижив. У 2025 році представники спільноти прийняли рішення виходити на акції протесту.
“Рівень несправедливості досяг межі. Стало відомо, що під час обмінів повертають людей, яких самі полонені звинувачують у катуваннях своїх побратимів. У той час військові, які були внесені росіянами до списків важкопоранених після теракту в Оленівці, залишаються у полоні“, – заявляють у спільноті.
Родини виходять на акції, аби з’ясувати, чому людей, які пережили теракт та яких самі росіяни зазначили як важкопоранених, досі не обмінюють.
Спецслужби на акціях
ГО пише, що їх акції “з усіх сторін їх знімали представники спецслужб”.
В організації згадують, як у березні 2025 року під час перекриття руху біля Верховної Ради до мітингарів підійшли, як вони припускають, представники спецслужб, і запитали: “Для чого ви це робите?“. Представники спільноти сказали, що хочуть поговорити з Кирилом Будановим. У відповідь пролунало: “Буданов до вас не приїде“. Згодом додали: “Ви тепер довго будете чекати своїх рідних“.
Після завершення акції до організаторок акції підійшов наряд поліції для складання протоколу. Інцидент завершився судовим розглядом у червні 2025 року.
Голодування
У квітні 2025 року співзасновниці ГО “Спільнота Оленівки” оголосили безстрокову акцію голодування й завчасно повідомили про це низку державних установ. Далі, як вказують в організації, на організаторок стала тиснути СБУ.
Вже під час акції на Майдані Незалежності до мітингарів підходили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Служби безпеки України, Офісу президента України. Вони прийняли вимоги учасників акції та пообіцяли їх розглянути та сприяти виконанню, якщо родини припинять голодування та залишать Майдан.
Показовість підтримки
У жовтні 2025 року родини ГО “Спільнота Оленівки” разом з іншими родинами полонених Маріупольського гарнізону провели дводенну акцію.
Туди прийшов представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, постояв протягом хвилини мовчання, зробив фото та пішов, не привітавшись з родинами, хоча багатьох із них знає особисто.
Через деякий час на офіційних сторінках Координаційного штабу з’явилося повідомлення про акцію.
У жовтні 2025 року, під час виборів до Громадської ради при Координаційному штабі, голові ГО “Спільнота Оленівки” Олександрі Мазур повідомили, що організація не пройшла навіть подачу документів. Невдовзі представників спільноти раптово допустили до другого етапу, пояснивши це затримкою документів на пошті.
Хоч кількість претендентів лише трохи перевищувала наявні місця, частина родин полонених залишилася поза діяльністю Громадської ради, а місця отримали не лише об’єднання полонених, а й благодійні та адвокатські організації.
ГО “Спільнота Оленівки” звертається до президента Володимира Зеленського з проханням провести зустріч із родинами тих, хто пережив теракт в Оленівці.
“Пане президенте, нам є що розповісти про акцію голодування на Майдані Незалежності. Родини виходять на акції не тому, що не знають, до кого звертатися. Вони виходять тоді, коли їх не чують та показово ігнорують“, – заявили представники спільноти.
- Неодноразово в інтерв’ю для Букв представниці “Спільноти Оленівки” наголошували, що родичі військовополонених наразі не мають конкретної інформації про дії керівництва держави щодо повернення їхніх близьких.
Держсекретар США Марко Рубіо розпочинає поїздку до ОАЕ, Кувейту та Бахрейну на тлі переговорів Вашингтона з Тегераном щодо завершення війни на Близькому Сході. Однією з головних тем стане безпечний і вільний транзит через Ормузьку протоку.
Військові М’янми відповідальні за загибель щонайменше 702 цивільних протягом шести місяців виборчого періоду. Новий звіт ООН описує різке погіршення ситуації з правами людини в М’янмі на тлі контрольованих військовими виборів. Найбільшим джерелом руйнувань і жертв, за оцінкою організації, залишаються авіаудари.
Федеральний суд у Вашингтоні заблокував адміністрації Дональда Трампа використання оновленої імміграційної бази SAVE для перевірки виборчих списків штатів. Правозахисники попереджали, що така система може помилково позбавити права голосу законних виборців.
Верховний суд Іспанії засудив колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса до 24 років ув’язнення у справі про корупцію під час закупівлі масок у пандемію COVID-19. Його колишній помічник Кольдо Гарсія отримав 19 років.
Група податкових експертів і колишніх посадовців IRS заявила в суді, що Міністерство юстиції США незаконно надало Дональду Трампу, його родині та бізнесу захист від податкових перевірок. На їхню думку, така домовленість може порушувати конституційну заборону на отримання президентом додаткової вигоди від держави.