В Офісі генпрокурора підтвердили рішення польського суду щодо археолога Бутягіна
Джерело: Офіс генпрокурора/Telegram
18 березня Генеральний прокурор Руслан Кравченко підтвердив рішення щодо екстрадиції в Україну російського археолога Олександра Бутягіна, котру у середу погодив польський суд.
Кравченко зауважив, що мовиться про прецедент, оскільки про перший випадок, коли український запит про видачу громадянина РФ отримує таку судову оцінку.
Після окупації Криму Бутягін роками організовував і проводив незаконні археологічні розкопки на об’єкті національного значення “Стародавнє місто Мірмекій”. Під прикриттям так званих “експедицій” фактично об’єкт культурної спадщини розкопували, руйнували і частково знищили. Збитки від діяльності росіянина на тимчасово окупованому півострові становлять понад 200 млн грн.
Діяльність Бутягіна – це спроба переписати історію, привласнити українську спадщину та легітимізувати окупацію через “науку”. Росіяни, причетні до злочинів проти України, не мають права вільно подорожувати Європою, читати лекції чи хизуватися краденими здобутками, – наголосив генпрокурор.
Кравченко висловив вдячність польським колегам за принципову позицію і професійну співпрацю. Він додав, що саме “так працює право між державами, які поважають закон”.
Розуміємо, що це лише один із етапів процедури. Не маємо жодних сумнівів, що захист буде використовувати всі можливі інструменти, включно з апеляційним переглядом і рішенням компетентних органів Польщі… Для нас принципово, щоб усі особи, причетні до злочинів проти України, понесли відповідальність.
Своєю чергою, додав генпрокурор, українська сторона готова до подальшої правової роботи і впевнена у своїй позиції.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій. Його планують судити в Україні за розкопки в анексованому Криму.
Дії російського археолога призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини. Завдані збитки оцінюються у понад 200 млн гривень (близько 4,8 млн доларів).
Як зазначається, захист має намір оскаржувати рішення суду.
Адвокати також вважають, що порушення, описані у справі Бутягіна, не передбачають позбавлення волі. Окрім того, сторона захисту повідомила, нібито строк давності за статтею, інкримінованою Україні росіянину, сплив у 2024 році.
Додамо, у січні Окружний суд Варшави 15 січня відмовився відтермінувати розгляд справи щодо екстрадиції Бутягіна в Україну.
Суд відмовився відкласти розгляд справи та розглянути наше клопотання про надання матеріалів справи українською стороною, тому ми продовжили слухання, — повідомив адвокат Бутягіна Адам Доманьський під час перерви у засіданні. За словами адвоката, Бутягін не погодився на свою екстрадицію в Україну.
Бутягін у своїх свідченнях зазначив, що проводив дослідження в Криму з 1980-х років і до 2014 року і у нього нібито не виникало жодних проблем з українською владою щодо отримання дозволів на розкопки.
Раніше Україна подала до Польщі запит про екстрадицію затриманого російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив незаконні розкопки в окупованому Криму.
Як вказує RMF FM, запит надійшов до Окружної прокуратури Варшави. Слідчі повинні спочатку перевірити, чи відповідає запит положенням Європейської конвенції про екстрадицію 1957 року.
11 грудня у Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна. Росіянина звинувачують у незаконних розкопках в анексованому Криму, що спричинили збитки в 200 млн гривень (376 млн рублів).
- Суд у Польщі на три місяці заарештував антиукраїнського активіста та патострімера Павла Н. на псевдо “Назар”. Поліція затримала його 10 грудня за запитом прокуратури Гдині. Чоловікові загрожує до восьми років позбавлення волі.
- Станіслав Жарин заявив про подальші спроби російської розвідки залучити людей, які працюватимуть проти Польщі.
- Анджей Дуда використав свою промову, щоб закликати “мужніх і далекоглядних” лідерів виступити проти “імперської політики” Росії.
Іспанський уряд заявив, що Дональд Трамп пом’якшив риторику щодо Мадрида після того, як дізнався про зростання внеску Іспанії в НАТО. Раніше на саміті в Анкарі він назвав країну “жахливим партнером” і пригрозив зупинити торгівлю.
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що країна готова відновити військову кампанію проти Ірану, якщо виникне така потреба. За його словами, у разі нового раунду бойових дій Ізраїль діятиме “з ще більшою силою”.
Кір Стармер не виключив, що після відставки з посади прем’єр-міністра Великої Британії підготує список кандидатів на державні нагороди. Це суперечить його заяві 2023 року, коли він обіцяв не робити такого кроку.
Уряд Мексики заявив, що подасть кримінальні скарги у США через смерті своїх громадян під час імміграційного утримання та операцій ICE. Йдеться про 14 мексиканців, які померли під час перебування під вартою, і ще трьох – під час операцій із затримання.
Після саміту НАТО в Анкарі турецький президент Реджеп Таїп Ердоган подарував лідерам Альянсу іменні револьвери з бойовими набоями. Незвичний подарунок спричинив проблеми для служб безпеки та протоколу кількох делегацій.