Розкопки у Криму: польський суд схвалив екстрадицію археолога Бутягіна в Україну – росЗМІ
Джерело: росЗМІ
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій. Його планують судити в Україні за розкопки в анексованому Криму.
Дії російського археолога призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини. Завдані збитки оцінюються у понад 200 млн гривень (близько 4,8 млн доларів).
Як зазначається, захист має намір оскаржувати рішення суду.
Адвокати також вважають, що порушення, описані у справі Бутягіна, не передбачають позбавлення волі. Окрім того, сторона захисту повідомила, нібито строк давності за статтею, інкримінованою Україні росіянину, сплив у 2024 році.
Додамо, у січні Окружний суд Варшави 15 січня відмовився відтермінувати розгляд справи щодо екстрадиції Бутягіна в Україну.
Раніше Україна подала до Польщі запит про екстрадицію затриманого російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив незаконні розкопки в окупованому Криму.
Як вказує RMF FM, запит надійшов до Окружної прокуратури Варшави. Слідчі повинні спочатку перевірити, чи відповідає запит положенням Європейської конвенції про екстрадицію 1957 року.
11 грудня у Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна. Росіянина звинувачують у незаконних розкопках в анексованому Криму, що спричинили збитки в 200 млн гривень (376 млн рублів).
- Суд у Польщі на три місяці заарештував антиукраїнського активіста та патострімера Павла Н. на псевдо “Назар”. Поліція затримала його 10 грудня за запитом прокуратури Гдині. Чоловікові загрожує до восьми років позбавлення волі.
- Станіслав Жарин заявив про подальші спроби російської розвідки залучити людей, які працюватимуть проти Польщі.
- Анджей Дуда використав свою промову, щоб закликати “мужніх і далекоглядних” лідерів виступити проти “імперської політики” Росії.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.