Розкопки у Криму: польський суд схвалив екстрадицію археолога Бутягіна в Україну – росЗМІ

Джерело: росЗМІ

18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.

У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій. Його планують судити в Україні за розкопки в анексованому Криму.

Дії російського археолога призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини. Завдані збитки оцінюються у понад 200 млн гривень (близько 4,8 млн доларів).

Як зазначається, захист має намір оскаржувати рішення суду.

Адвокати також вважають, що порушення, описані у справі Бутягіна, не передбачають позбавлення волі. Окрім того, сторона захисту повідомила, нібито строк давності за статтею, інкримінованою Україні росіянину, сплив у 2024 році.

Додамо, у січні Окружний суд Варшави 15 січня відмовився відтермінувати розгляд справи щодо екстрадиції Бутягіна в Україну.

Суд відмовився відкласти розгляд справи та розглянути наше клопотання про надання матеріалів справи українською стороною, тому ми продовжили слухання, — повідомив адвокат Бутягіна Адам Доманьський під час перерви у засіданні. За словами адвоката, Бутягін не погодився на свою екстрадицію в Україну.

Бутягін у своїх свідченнях зазначив, що проводив дослідження в Криму з 1980-х років і до 2014 року і у нього нібито не виникало жодних проблем з українською владою щодо отримання дозволів на розкопки.

Раніше Україна подала до Польщі запит про екстрадицію затриманого російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив незаконні розкопки в окупованому Криму.

Як вказує RMF FM, запит надійшов до Окружної прокуратури Варшави. Слідчі повинні спочатку перевірити, чи відповідає запит положенням Європейської конвенції про екстрадицію 1957 року.

11 грудня у Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна. Росіянина звинувачують у незаконних розкопках в анексованому Криму, що спричинили збитки в 200 млн гривень (376 млн рублів).

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.