Українські полярники здобули чотири нагороди у конкурсі наукових зображень
Джерело: НАНЦ
Українські полярники здобули кілька перемог у Конкурсі наукових зображень для Вікіпедії. У різних номінаціях вони отримали три перших місця та одне третє – це найбільша кількість перемог для українських учасників за весь час проведення конкурсу.
У номінації “Люди в науці” перше місце здобула геофізикиня Анна Соіна. Журі відзначило два знімки геофізика 29-ї Української антарктичної експедиції Олександра Богомаза, який фарбує щогли пасивного іонозонда на станції “Академік Вернадський”. У центрі нагадують, що науковці в Антарктиці займаються не лише дослідженнями, а й підтримкою інфраструктури. Висота такої щогли становить 12 метрів.
Фото: Анна Соіна
Фото: Анна Соіна
У категорії “Живі організми” перше місце отримали Анна Соіна та Олександр Богомаз за цикл “Птахи Антарктики”. Серед відзначених робіт – світлина південнополярного поморника під час крику біля станції “Академік Вернадський”, гігантського буревісника на прибережних скелях острова Галіндез, а також фото поморника з пташеням і пташеняти сивки білої у гнізді.
Фото: Анна Соіна
Фото: Анна Соіна
Фото: Олександр Богомаз
Фото: Олександр Богомаз
Ще одну перемогу – у номінації “Нефотографічні зображення” – здобула біологиня Зоя Швидка. Журі відзначило відео, на якому тюлень-крилеїд пересувається по кризі.
Третє місце у “Загальній категорії” отримала Анна Соіна за роботу, присвячену пінгвінам і регульованому туризму в Антарктиці.
Фото: Анна Соіна
Конкурс тривав в Україні з 20 листопада до 20 грудня 2025 року. Його мета – зібрати наукові зображення для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього разу участь взяли 76 авторів, які подали 744 роботи – це найбільший показник за останні роки, починаючи з рекордного 2020-го.
Зображення оцінювали у кількох номінаціях: “Мікроскопія”, “Живі організми”, “Люди в науці”, “Нефотографічні зображення”, “Загальна категорія”, а також у спеціальній номінації “Наслідки війни”.
Конкурс має міжнародний формат, тому роботи-переможці українського етапу братимуть участь у світовому відборі.
- Українські полярники та полярниці зі станції “Академік Вернадський” показали, яке “прощальне шоу” влаштував горбатий кит. Цей морський ссавець зробив понад 50 стрибків поспіль.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.