Кашалоти використовують складну систему звуків, схожу на людську мову – вчені

Джерело: The Guardian

Дослідники виявили, що вокальна комунікація кашалотів має схожість із людською мовою, попри те, що ці види розділяє понад 90 мільйонів років еволюції.

Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings B.

Згідно з висновками науковців, кашалоти не лише використовують серії звуків, а й мають своєрідний “алфавіт” і формують голосні у своїх вокалізаціях. Структура цих звуків працює за принципами, подібними до людського мовлення.

Кашалоти спілкуються за допомогою коротких клацань, які називають кодами. Аналіз показав, що вони можуть розрізняти голосні звуки через зміну тривалості клацань або варіації тону – підвищення чи зниження. Такі закономірності нагадують мовні системи, зокрема мандаринську китайську, латину та словенську.

У дослідженні зазначається, що структура комунікації кашалотів має “близькі паралелі з фонетикою та фонологією людських мов, що свідчить про незалежну еволюцію”. Також підкреслюється, що їхні вокалізації “надзвичайно складні та є одними з найближчих аналогів людської фонології серед усіх вивчених систем комунікації тварин”.

Робота стала частиною досліджень проєкту Project CETI, який вивчає кашалотів біля узбережжя Домініки.

Ще до 1950-х років науковці не були впевнені, що кашалоти взагалі видають звуки. Сьогодні ж сучасні технології, зокрема штучний інтелект, дозволяють аналізувати їхні сигнали та виявляти складні структури, подібні до людської мови.

“Думаю, це ще один момент, який змушує замислитися: ми не єдиний вид із багатим комунікативним, соціальним і культурним життям”, – сказав засновник і президент Project CETI Девід Грубер.

За його словами, кашалоти можуть передавати інформацію між поколіннями протягом мільйонів років. “Ці кити могли передавати інформацію від покоління до покоління протягом понад 20 мільйонів років. Люди лише зараз отримали інструменти й бажання вивчати їхні голоси так, щоб побачити складність, яка існувала весь цей час”, – додав він.

Вивчення цих тварин ускладнюється їхнім способом життя: кашалоти можуть занурюватися на глибину до 50 хвилин у пошуках кальмарів і перебувають на поверхні лише близько 10 хвилин. Саме в цей час, за словами дослідників, вони активно “спілкуються”, тримаючи голови поруч.

“Якщо спостерігати за кашалотами, вони буквально притискають голови одна до одної й “клацають” у бік голови співрозмовника”, – пояснив Грубер.

Для людського вуха ці звуки нагадують уривчасті сигнали, схожі на азбуку Морзе. Водночас дослідники, прибравши паузи між клацаннями, виявили закономірності, які нагадують людську мову. Подібно до того, як люди змінюють звучання голосних, кашалоти можуть варіювати їх для передачі різних значень.

Лінгвіст Каліфорнійського університету в Берклі Гашпер Бегуш, який очолював дослідження, зазначив, що такий рівень складності перевищує спостереження за іншими тваринами, зокрема папугами та слонами.

“Вони живуть зовсім інакше, ніж ми: не прив’язані до суші, плавають у воді, сплять вертикально. Але водночас розумієш, що нас багато що об’єднує. У них є бабусі, вони доглядають за дитинчатами одне одного, допомагають під час пологів, поводяться дуже голосно під час народження малят. Це дуже віддалений інтелект, але в багатьох аспектах він зрозумілий нам”, – сказав він.

Дослідники вважають, що ці результати наближають можливість часткового розуміння “мови” кашалотів. У Project CETI планують протягом п’яти років навчитися розпізнавати близько 20 різних типів сигналів, пов’язаних із поведінкою тварин, зокрема зануренням або сном.

• Під час одного з перших виходів у море учасники 31-ї Української антарктичної експедиції натрапили на кілька пар горбатих китів.

• вчені,
• дослідження,
• кашалот,
• люди,
• мова,
• океан,
• спілкування