Вчені виявили можливий зв’язок пестицидів із раком кишківника у людей до 50 років

Джерело: Nature Medicine.

Науковці виявили можливий зв’язок між раннім колоректальним раком та впливом окремих факторів довкілля і способу життя. Йдеться про рак товстої та прямої кишки, який діагностують у людей молодше 50 років.

Колоректальний рак залишається одним із найпоширеніших онкологічних захворювань у світі. Традиційно його частіше виявляють у людей старшого віку, однак останніми роками реєстри різних країн фіксують зростання кількості випадків серед молодших пацієнтів.

У новому дослідженні вчені порівняли пухлини пацієнтів із раннім колоректальним раком та людей, у яких хворобу діагностували після 70 років. Для цього вони аналізували зміни метилювання ДНК – епігенетичні маркери, які можуть відображати вплив довкілля, харчування, куріння та інших чинників протягом життя.

Дослідники вивчили 29 факторів, серед яких: дієта, алкоголь, індекс маси тіла, куріння, рівень освіти, забруднення повітря та 14 пестицидів. Окремо вони перевірили зв’язок між використанням пестицидів у США та частотою раннього раку кишківника на рівні округів.

Одним із найпомітніших результатів став зв’язок між раннім колоректальним раком і гербіцидом піклорам. За даними дослідників, епігенетичні сліди, пов’язані з впливом цього пестициду, частіше виявляли у пухлинах молодших пацієнтів. Також дослідження показало асоціації з іншими пестицидами, серед яких гліфосат, атразин, нікосульфурон та есфенвалерат. Водночас автори дослідження наголошують, що йдеться саме про зв’язок, а не остаточно доведений причинно-наслідковий механізм.

Окрім факторів довкілля, у пацієнтів із раннім колоректальним раком виявили ознаки, пов’язані з вищим впливом куріння, нижчим рівнем освіти та меншою відповідністю середземноморському типу харчування. Водночас показники ожиріння серед молодших пацієнтів у дослідженні були нижчими, ніж у групі старшого віку.

Науковці припускають, що зростання випадків раку кишківника серед молодих людей може бути пов’язане з ширшими змінами так званого експозому – сукупності впливів довкілля, харчування, поведінки та способу життя.

Автори роботи підкреслюють, що результати потребують подальшої перевірки у більших дослідженнях. Особливо це стосується ролі піклораму, адже його довгостроковий вплив на здоров’я людини досі вивчений недостатньо.

Водночас дослідники вважають, що такі дані можуть допомогти краще зрозуміти причини “омолодження” колоректального раку та сформувати нові підходи до профілактики – як на рівні особистих звичок, так і на рівні екологічної та аграрної політики.

Нове дослідження Університету Оулу у Фінляндії показує, що значні коливання часу засинання можуть підвищити ризик серцево-судинних захворювань, особливо у людей, які сплять менш ніж вісім годин на добу.
Згідно з новим дослідженням, раціон харчування дітей може впливати на їхнє психічне здоров’я. Зокрема вживання фруктів та овочів пов’язане з кращою поведінкою.
Вчені дедалі активніше досліджують креатин – популярну серед спортсменів добавку – і його вплив не лише на фізичну витривалість, а й на роботу мозку та можливе застосування в медицині. Водночас фахівці наголошують: попри широкий спектр потенційних ефектів, креатин не є універсальним засобом.