Іран хоче запровадити плату за кабелі в Ормузькій протоці та погрожує перебоями інтернету
Джерело: CNN
Іран розглядає можливість запровадження плати за використання підводних інтернет-кабелів, які проходять через Ормузьку протоку та забезпечують передачу значної частини глобального цифрового трафіку між Європою, Азією та країнами Перської затоки. Пов’язані з державою медіа також попередили про можливі перебої в роботі кабелів, якщо великі технологічні компанії не погодяться на нові умови.
Минулого тижня депутати в Тегерані обговорили план, який може стосуватися підводних кабелів, що з’єднують арабські країни з Європою та Азією. Іранські чиновники заявляють, що хочуть отримувати ліцензійні збори за проходження кабелів через Ормузьку протоку.
Пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції медіа повідомили, що Іран планує вимагати від таких компаній, як Google, Microsoft, Meta та Amazon дотримання іранського законодавства. Також у Тегерані хочуть, аби компанії, які володіють підводними кабелями, сплачували ліцензійні збори за їхнє прокладання через протоку, а ремонт і технічне обслуговування здійснювали лише іранські компанії.
Деякі з цих корпорацій інвестували у кабелі, що проходять через Ормузьку протоку та Перську затоку, однак поки що невідомо, чи проходять вони саме через територіальні води Ірану.
При цьому незрозуміло, яким чином Тегеран зможе змусити компанії виконувати ці вимоги. Через американські санкції технологічним корпораціям заборонено здійснювати платежі Ірану, тому частина з них може розцінювати ці заяви як політичний тиск, а не реальний механізм регулювання.
Попри це, державні медіа Ірану вже опублікували завуальовані попередження про можливе пошкодження кабелів. У матеріалах йдеться про ризики для глобальної передачі даних, обсяги якої оцінюються у трильйони доларів, а також про потенційний вплив на роботу інтернету у світі.
Підводні кабелі є основою глобальної цифрової інфраструктури – саме ними передається більшість світового інтернет- та дата-трафіку. Їхнє пошкодження може вплинути не лише на швидкість інтернету, а й на роботу банківських систем, військового зв’язку, хмарних сервісів, інфраструктури штучного інтелекту, дистанційної роботи, онлайн-ігор та стримінгових платформ.
Через Ормузьку протоку проходять кілька великих міжконтинентальних підводних кабелів. Через багаторічні ризики безпеки міжнародні оператори здебільшого уникали іранських вод і прокладали кабелі ближче до узбережжя Оману. Водночас два кабелі – Falcon і Gulf Bridge International (GBI) – усе ж проходять через територіальні води Ірану.
Іран прямо не заявляв про намір пошкоджувати кабелі, однак через заяви чиновників і пов’язаних із державою медіа неодноразово сигналізував про готовність чинити тиск на союзників США в регіоні.
Насамперед серйозні перебої можуть виникнути у країнах Перської затоки – це може вплинути на експорт нафти й газу, а також на банківський сектор. Значна частина інтернет-трафіку Індії також проходить через цей маршрут, тому перебої можуть завдати мільярдних збитків індійській аутсорсинговій галузі.
Ормузька протока є одним із ключових цифрових коридорів між азійськими дата-хабами, зокрема Сінгапуром, і європейськими точками підключення кабелів. Перебої можуть уповільнити фінансові операції та міжнародні платежі між Європою й Азією, а деякі країни Східної Африки можуть залишитися без інтернету.
Крім того, експерти попереджають, що ситуація може ускладнитися ще більше, якщо союзники Ірану застосують подібну тактику в Червоному морі.
У 2024 році три підводні кабелі були пошкоджені після того, як судно, атаковане єменськими хуситами, які підтримуються Іраном, під час затоплення протягнуло якір морським дном. За даними компанії HGC Global Communications, це спричинило перебої майже у 25% інтернет-трафіку регіону.
Водночас у TeleGeography зазначають, що кабелі, які проходять через Ормузьку протоку, забезпечують менш ніж 1% світової міжнародної пропускної здатності станом на 2025 рік.
Сьогодні більшість пошкоджень кабелів не призводить до масштабних наслідків, оскільки оператори можуть перенаправляти трафік іншими маршрутами. Однак експерти зазначають, що масштабна атака на інфраструктуру нині мала б значно серйозніші наслідки через залежність світової економіки від передачі даних.
Окремою проблемою може стати ремонт кабелів у разі ескалації конфлікту. Для усунення пошкоджень ремонтні судна повинні тривалий час залишатися нерухомими, що у зоні бойових дій створює додаткові ризики.
Іранські медіа стверджують, що ініціатива зі стягнення плати за кабелі відповідає міжнародному праву. Вони посилаються на Конвенцію ООН з морського права 1982 року, яка дозволяє прибережним державам встановлювати умови для прокладання кабелів у територіальних водах.
Як приклад у Тегерані наводять Єгипет, який заробляє сотні мільйонів доларів на підводних кабелях, що проходять через Суецький канал.
Втім, юристи наголошують, що Суецький канал є штучною водною артерією, тоді як Ормузька протока – природна протока з іншим правовим статусом.
Іран розглядає можливість запровадження плати за використання підводних інтернет-кабелів, які проходять через Ормузьку протоку та забезпечують передачу значної частини глобального цифрового трафіку між Європою, Азією та країнами Перської затоки. Пов’язані з державою медіа також попередили про можливі перебої в роботі кабелів, якщо великі технологічні компанії не погодяться на нові умови.
Італієць Андреа Мальдера став новим головним тренером збірної України з футболу. Його кандидатуру затвердив Виконавчий комітет Української асоціації футболу за поданням Комітету національних збірних.
Вчені виявили новий вид динозавра, який жив близько 190 мільйонів років тому на території сучасного Китаю. Йдеться про Xiangyunloong fengming – великого травоїдного динозавра, знахідка якого допомагає краще зрозуміти ранні етапи еволюції довгошиїх гігантів.
У віці 64 років помер народний депутат від “Європейської солідарності” Степан Кубів.
Кейт Бланшетт стала співзасновницею організації RSL Media, яка має допомогти людям контролювати, як штучний інтелект використовує їхні творчі роботи, ім’я, зовнішність та образ.