«Схеми» оприлюднили список компаній, які внесли заставу за Єрмака
Джерело: “Схеми”
Сім компаній за вихідні внесли понад 94 мільйони гривень застави за колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це повідомляють “Схеми” з посиланням на джерела у правоохоронних органах. Завдяки внесеним коштам 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО, де перебував кілька днів.
Раніше, станом на 15 травня, за нього вже внесли близько 54 мільйонів гривень застави. Оскільки Вищий антикорупційний суд визначив суму застави у 140 мільйонів гривень, за вихідні потрібно було зібрати ще 85,6 мільйона. У підсумку загальна сума перевищила необхідну на 14 мільйонів гривень.
Зокрема, 32 мільйони гривень внесла дніпровська компанія “Спеціалізоване управління Стройелектромонтаж”, що працює у сфері будівництва. У 2017 році вона фігурувала у кримінальному провадженні Нацполіції щодо ймовірної легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, та несплати податків. Керівник компанії Валерій Рєзнік на звернення журналістів не відповів.
Ще 30 мільйонів гривень внесла приватна “Науково-дослідна судово-експертна установа”, створена у Києві у 2017 році. До осені 2025 року компанія брала участь у державних та комунальних тендерах на проведення судових експертиз та досліджень.
Керівник компанії Володимир Іванков пояснив, що вирішив внести заставу з власної ініціативи. За його словами, він не є прихильником Єрмака, а сам внесок розглядає як “коштовну рекламу” для своєї фірми. Також Іванков заявив, що вважає справу проти екскерівника ОП безперспективною.
14 мільйонів гривень внесло київське адвокатське об’єднання “Де Леге Лата”, власником якого є Віталій Марфін. За інформацією члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, Марфін раніше працював у структурі СБУ в Києві. У 2011 році його затримували за підозрою в отриманні хабаря у 180 тисяч доларів. Згодом суд визнав його винним і призначив штраф у 25 тисяч гривень.
У коментарі журналістам Марфін відмовився пояснювати внесення застави, пославшись на адвокатську таємницю.
Ще 10,2 мільйона гривень внесло підприємство “СВ-ГРУП”, яке займається торгівлею автомобілями. Його власниця Валерія Продан не відповіла на дзвінки та повідомлення журналістів.
4 мільйони гривень застави внесло адвокатське об’єднання “А.ДВА.КА.Т”. Його керівник Ярослав Куц у 2019 та 2020 роках балотувався до Верховної Ради та Ірпінської міської ради. На запити “Схем” Куц не відповів.
Ще 4 мільйони гривень внесла логістична компанія “Арена Марин” з Одеси. За даними реєстру, її статутний капітал становить 40 тисяч гривень, а власником є 76-річний Олександр Русняк. Журналістам не вдалося зв’язатися з ним.
На відео, оприлюднених біля СІЗО, Андрій Єрмак заявив, що не знає, хто саме вносив за нього заставу.
- За колишнього голову Офісу президента Андрія Єрмака внесли повний розмір застави, визначений судом – 140 мільйонів гривень.
Сім компаній за вихідні внесли понад 94 мільйони гривень застави за колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це повідомляють “Схеми” з посиланням на джерела у правоохоронних органах. Завдяки внесеним коштам 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО, де перебував кілька днів.
На Одещині суд виніс обвинувальний вирок у справі про сексуальне насильство щодо дитини, призначивши 33-річному чоловікові 14 років позбавлення волі. Обвинувальним вироком завершився більш ніж чотирирічний розгляд судової справи про жорстоке домашнє насилля.
Голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна розкритикувала урядову версію антикорупційної стратегії, заявивши, що Кабінет Міністрів не включив до документа низку реформ, пов’язаних із євроінтеграційними зобов’язаннями України.
Стінг заявив, що не планує створювати своїм шістьом дітям трастові фонди, оскільки вважає, що вони мають самостійно будувати життя та кар’єру.
Іран розглядає можливість запровадження плати за використання підводних інтернет-кабелів, які проходять через Ормузьку протоку та забезпечують передачу значної частини глобального цифрового трафіку між Європою, Азією та країнами Перської затоки. Пов’язані з державою медіа також попередили про можливі перебої в роботі кабелів, якщо великі технологічні компанії не погодяться на нові умови.