Опитування ECFR: Європейці більше довіряють Україні, як союзнику, аніж США

Джерело: Опитування ECFR.

Європейці дедалі менше покладаються на США як на безпекового союзника, водночас Україну в більшості країн частіше сприймають як партнера, з яким варто стратегічно співпрацювати. Про це свідчить опитування Європейської ради з міжнародних відносин, проведене у 15 країнах.

За даними дослідження, лише 11% респондентів вважають США союзником, який поділяє їхні інтереси та цінності. Це історично низький показник: пів року тому він становив 16%, а у 2024 році – 22%. Водночас чверть опитаних назвали Сполучені Штати суперником або навіть противником.

Попри це, багато європейців не вважають розрив зі США остаточним. У дослідженні йдеться, що значна частина респондентів очікує покращення відносин із Вашингтоном після того, як Дональд Трамп залишить Білий дім.

На цьому тлі сприйняття України виглядає позитивнішим. За даними ECFR, 29% європейців бачать Україну союзником, ще 32% — необхідним партнером. Автори дослідження зазначають, що в більшості країн ставлення до Києва тепліше, ніж до Вашингтона, за винятком Польщі та Угорщини, де на оцінки впливають складні двосторонні відносини з Україною.

Опитування ECFR: Європейці більше довіряють Україні, як союзнику, аніж США.

Водночас підтримка України має чіткі межі. Як зазначили автори дослідження, позитивне ставлення до Києва не перетворюється автоматично на готовність брати на себе військові зобов’язання. Більшість респондентів у Німеччині, Франції та Польщі виступає проти відправлення військ в Україну після можливої мирної угоди.

Опитування ECFR: Європейці більше довіряють Україні, як союзнику, аніж США.

Суперечливим залишається і питання вступу України до ЄС. У дослідженні зазначають, що в Європі поки немає широкого суспільного рішення щодо прийняття України до блоку “в нинішньому контексті”. Спротив східному розширенню особливо помітний в Австрії, Болгарії та Угорщині, тоді як у Естонії, Франції, Німеччині та Польщі думки розділилися.

Автори ECFR наголошують, що це не означає загального відторгнення ідеї розширення ЄС. До західного розширення, зокрема можливого повернення Великої Британії, європейці ставляться помітно прихильніше. Водночас щодо України більшість опитаних досі не має остаточної позиції, а отже їхню думку можуть змінити як прихильники, так і противники подальшого зближення з Києвом.

У дослідженні також звертають увагу на посилення антиукраїнської риторики серед європейських популістів. За даними ECFR, виборці низки ультраправих і популістських партій в Австрії, Німеччині, Польщі та Болгарії частіше бачать Україну не партнером, а суперником або противником.

Аналітики попереджають, що такі настрої можуть активніше використовувати під час виборчих кампаній. Особливо небезпечним це може стати, якщо тему України поєднуватимуть із втомою від війни, страхами щодо її вступу до ЄС або зростанням вартості життя.

Загалом опитування показує, що європейці підтримують Україну в її самообороні проти Росії й часто бачать у Києві партнера, але не готові безумовно підтримувати всі політичні та безпекові кроки, які обговорюють європейські лідери. Для ЄС це означає, що майбутнє партнерства з Україною потребуватиме не лише рішень на рівні урядів, а й переконливої роботи з громадською думкою.

У Голосіївському районі Києва прокладають резервну теплотрасу, котра має забезпечити теплом житлові масиви Теремки-1 та Теремки-2 у разі надзвичайної ситуації або зупинки ТЕЦ. За оптимізованим проєктом планують зберегти близько 160 дерев, ще близько 10 — викорчувати.

Сполучені Штати відмовили у візах частині делегації президента Ірану Масуда Пезешкіана, яка мала прибути до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Серед тих, хто не отримав дозволу на в’їзд, – представники його комунікаційної команди.

Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі розпочало тестування нового застосунку, котрий має пришвидшити інформування населення про надзвичайні ситуації.

21 вересня американському письменнику Стівену Кінгу виповнилося 79 років. Автор “Керрі”, “Сяйва”, “Воно” та десятків інших бестселерів із перших днів повномасштабного вторгнення Росії відкрито підтримує Україну та відмовився від нової співпраці з російськими видавцями.

Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.