The Guardian: Довіра європейців до військових гарантій США впала до історичного мінімуму

Джерело: The Guardian.

Довіра європейців до американських гарантій безпеки впала до історично низького рівня. Про це свідчить опитування Європейської ради з міжнародних відносин, проведене у 15 країнах напередодні самітів G7 і НАТО.

У середньому лише 11% респондентів вважають США союзником, який поділяє їхні інтереси та цінності. Ще пів року тому таких було 16%, а в листопаді 2024 року – 22%. Найпоширенішою стала думка, що США залишаються “необхідним партнером”, але вже не безумовним союзником. Водночас 13% опитаних назвали США суперником, а 12% – прямим противником.

Автори дослідження говорять про “глибоку недовіру європейців до США”. На це, за їхніми оцінками, вплинули заяви та дії Дональда Трампа. Зокрема, скепсис щодо майбутнього НАТО, погрози Гренландії, наміри виводити американські війська з європейських баз і агресивна політика на Близькому Сході.

У всіх країнах, де проводили опитування, більшість респондентів уже не впевнена, що США прийдуть їм на допомогу в разі нападу. Натомість багато європейців більше довіряють сусіднім державам: за винятком Болгарії, більшість опитаних вважає, що хоча б частина країн Європи допомогла б їм у кризовій ситуації.

“По всьому континенту є чітка підтримка зменшення залежності від Вашингтона”, – заявила співавторка дослідження, старша наукова співробітниця ECFR Яна Кобзова.

За її словами, європейці дедалі частіше підтримують збільшення оборонних витрат і демонструють довіру до того, що сусідні країни можуть допомогти одна одній у разі загрози.

Опитування показало, що європейці стали більш відкритими до збільшення національних оборонних бюджетів. У середньому підтримка таких витрат зросла на 4% порівняно з минулим роком. Єдиною країною, де більшість чітко виступає проти цього, стала Італія.

Також 47% респондентів підтримали ідею спільних запозичень ЄС для фінансування оборони, тоді як 35% виступили проти. Найбільшу підтримку ця ідея має в Португалії, Данії, Нідерландах та Іспанії.

У більшості опитаних країн люди також виступають за зменшення залежності від американського озброєння. Найбільше прихильників принципу “купувати європейське” зафіксували в Данії, Нідерландах, Швеції, Португалії, Франції, Швейцарії, Великій Британії та Іспанії.

Водночас європейці не готові безумовно платити за оборону скороченням соціальних чи інших державних витрат. Найсильніший опір такій ідеї зафіксували в Італії, Австрії, Німеччині, Іспанії та Данії.

Опитування також не показало значної підтримки заміни НАТО новою оборонною структурою лише в межах ЄС. Таку ідею підтримали в середньому 29% респондентів. У більшості країн переважає думка, що відносини між США та Європою, ймовірно, покращаться після того, як Трамп залишить посаду.

Попри зростання цін на енергоносії, 44% європейців вважають поганою ідеєю повернення до імпорту нафти й газу з Росії.

Ставлення до вступу України в ЄС залишається суперечливим. У низці країн, зокрема в Угорщині, Болгарії, Австрії, Німеччині та навіть Естонії, більше респондентів виступають проти прийняття України “в нинішньому контексті”, ніж підтримують такий крок.

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв розповів, що Київ і Берлін в межах спільної робочої групи обговорюють механізми повернення українців мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон.

Після масованої російської атаки на Київ у столичних лікарнях перебувають четверо постраждалих дітей. Стан однорічного хлопчика, п’ятирічної дівчинки, їхніх батьків і бабусі медикам вдалося стабілізувати.

Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора відкрили кримінальне провадження стосовно начальника генерального штабу збройних сил РФ Валерія Герасимова. Його підозрюють у плануванні та здійсненні масованих ударів по цивільній інфраструктурі України.

Гантер Байден, син 46-го президента США Джо Байдена, виступив із саркастичною заявою у соцмережі X, висміявши неодноразові заяви Дональда Трампа щодо завершення конфлікту між Ізраїлем та Іраном.

Дослідники з Університету Ворика дійшли висновку, що основний ритм людського сміху зберігається щонайменше 15 мільйонів років. Науковці вважають, що ця особливість може допомогти краще зрозуміти походження людської мови.