Трамп заявив, що «любить інфляцію», попри стрибок цін у США
Джерело: Reuters.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не шкодує про рішення, які могли посилити інфляційний тиск у країні. Так він відреагував на нові урядові дані, за якими споживчі ціни у США зросли більш ніж на 4%. Журналісти запитали Трампа, чи може прискорення інфляції зашкодити республіканцям за кілька місяців до проміжних виборів у листопаді. У відповідь президент сказав: “Я люблю інфляцію”.
Після цього Трамп пояснив, що схвалив операцію з таємного переміщення нафтових танкерів через Ормузьку протоку, попри ризики зростання цін і подальшого розгону інфляції. За його словами, це рішення було виправданим.
“Для мене це було того варте”, – заявив він, назвавши операцію успішною.
Трамп також повторив, що очікує швидкого падіння цін на нафту після завершення війни з Іраном.
“Коли все закінчиться, ви побачите, що нафта впаде до того рівня, на якому була раніше. Вона знижується. Вона впаде як камінь”, – сказав президент США.
Варто зазначити, що війна з Іраном уже вплинула на вартість пального, добрив та інших товарів. Після закриття Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, ціни на нафту й бензин різко зросли. Це стало одним із чинників, які підштовхнули інфляцію вгору.
Республіканці намагаються зберегти контроль над Палатою представників і Сенатом, однак побоюються, що невдоволення виборців цінами може зіграти на користь демократам. Вартість життя залишається однією з головних тем для американців.
Проблема ускладнюється й тим, що зусилля з відновлення руху танкерів через Ормузьку протоку поки не дали результату. Представники галузі й аналітики попереджають, що найближчими тижнями можливий новий нафтовий шок, який може вплинути не лише на споживчі ціни, а й на фінансові ринки.
Навіть якщо Вашингтон і Тегеран швидко домовляться, повне відновлення постачань може зайняти місяці, а перебої, за оцінками, можуть тривати і в 2026 році. США менше залежать від паливних шоків, ніж багато інших країн, але тривале подорожчання енергоносіїв може поступово вдарити по споживчих витратах.
Вища інфляція також ускладнює ситуацію для Федеральної резервної системи. Трамп після повернення до влади неодноразово закликав регулятора знижувати відсоткові ставки, але стійке зростання цін може, навпаки, змусити ФРС утримувати ставки високими або навіть розглядати їх підвищення.
Минулого місяця Трамп уже заявляв, що фінансові труднощі американців не є для нього вирішальним фактором у контексті війни з Іраном.
“Я не думаю про фінансове становище американців. Я не думаю ні про кого. Я думаю про одне: ми не можемо дозволити Ірану мати ядерну зброю”, – сказав він.
- Інфляція у США в травні зросла до 4,2% – найвищого рівня за три роки. Основним чинником стало подорожчання енергоносіїв після загострення ситуації навколо Ірану та Ормузької протоки.
- У Республіканській партії намагаються пояснити заяву Дональда Трампа про те, що йому “байдуже” до проміжних виборів та економічних проблем американців. Голова Національного республіканського комітету Конгресу Річард Гадсон заявив, що слова президента США стосувалися Ірану, а не проблем американців.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.