Решетилова заявила, що проблеми у полку «Скеля» мають системний характер

Джерело: правозахисниця та журналістка Ольга Решетилова (Facebook).

Українська правозахисниця та журналістка Ольга Решетилова заявила, що ситуація у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля” потребує не лише розслідувань, а й управлінських рішень. За її словами, повідомлення про побиття та знущання над військовослужбовцями вона почала отримувати ще у травні-червні минулого року.

“Спочатку був побитий журналіст, який був переведений на службу до 425 ОШП, потім побитий капелан суміжної бригади, потім ціле управління батальйону, який переформовували в 425 ОШП”, – написала Решетилова.

Вона зазначила, що перші випадки ще можна було трактувати як окремі конфлікти, однак після повідомлень про побиття командира батальйону та начальників служб ситуація, на її думку, стала очевидною.

“Після побиття комбата і начальників служб батальйону стала очевидна системність”, – наголосила правозахисниця.

У червні 2025 року Решетилова разом із представниками Офісу президента виїжджала на полігон “Скелі”. Паралельно перевірку проводила Військова служба правопорядку за дорученням головнокомандувача. За словами правозахисниці, тоді з полку забрали 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом.

“Разом з фахівцями з ВСП нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах”, – заявила вона.

Водночас Решетилова стверджує, що належної реакції після цього не було.

“На жаль, керівництвом ВСП не були вжиті відповідні заходи ні щодо притягнення цієї групи людей до відповідальності, ні щодо запобігання протиправних дій у майбутньому”, – написала вона.

За словами правозахисниці, за підсумками перевірки ВСП Командування Сухопутних військ призначило службове розслідування, а згодом правоохоронним органам повідомили про можливе правопорушення. Однак результату розслідування, як заявила Решетилова, досі немає.

Вона також повідомила, що з початку роботи Офісу військового омбудсмана у січні до правоохоронних органів уже направили п’ять повідомлень про злочини у “Скелі”.

“Розуміючи, що розслідувань і кадрових рішень по цьому і іншим штурмовим підрозділам ми можемо чекати довго, а військовослужбовці там потребують захисту вже зараз, ми почали шукати шляхи взаємодії зі “Скелею”, – пояснила Решетилова.

За її словами, Офіс військового омбудсмана домігся оперативнішої реакції командування на скарги, а також регулярнішого зв’язку військових із рідними.

“Ми змусили їх забезпечити військовослужбовцям регулярний звʼязок з рідними. Уже в травні кількість скарг до нас на відсутність зв’язку від близьких з цього підрозділу знизилась на 73%”, – заявила вона.

Водночас Решетилова наголосила, що не може замінити собою слідчі органи або військове командування.

“Ми не можемо зробити роботу за правоохоронні органи і не можемо прийняти управлінські рішення”, – написала правозахисниця.

Окремо вона закликала не переносити звинувачення на весь підрозділ. За словами Решетилової, йдеться про конкретну групу людей, а не про всіх військових “Скелі”.

“Я не даремно наголосила, що знущанням над військовослужбовцями займається група людей. Це важливо, бо “Скеля” – великий підрозділ, там є багато достойний бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до того, що відбувається”, – зазначила вона.

Також Решетилова порушила питання мобілізації людей із залежностями до штурмових підрозділів. За її словами, кілька місяців тому у “Скелі” виявили близько двох тисяч військовослужбовців, які можуть бути непридатними до служби або не повинні перебувати саме в штурмових підрозділах.

“Мобілізація людей з залежностями триває, і це стає проблемою багатьох підрозділів, не тільки “Скелі”, – написала вона.

Правозахисниця також вказала на управлінську проблему: за її словами, “Скеля” за розміром наближається до дивізії, однак має штат полку.

“Управляти такою кількістю особового складу штатом полку просто нереально, навіть при бажанні проконтролювати все неможливо”, – заявила Решетилова.

Вона повідомила, що минулого тижня обговорювала це питання з головнокомандувачем Олександром Сирським. За словами Решетилової, Сирський вважає, що ситуацію може змінити поява окремого командувача штурмових підрозділів. Сама правозахисниця з цим підходом не погоджується.

Я незмінно вважаю, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини”, – заявила вона.

На її думку, кращим варіантом могло б бути створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це, за словами Решетилової, дозволило б командирам корпусів контролювати дисципліну, культуру поведінки та дотримання прав військовослужбовців.

“У будь-якому разі рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зважене і продумане”, – підсумувала вона.

Троє суддів Міжнародного кримінального суду подали позов проти Дональда Трампа та його адміністрації через санкції, запроваджені проти них минулого року. Вони стверджують, що обмеження були незаконними й мали на меті покарати суддів за їхні рішення.

Канадсько-бельгійський електронний музикант Apashe оголосив про повернення до Києва з концертом 28 серпня. Артист заявив, що давно хотів знову виступити в Україні, а свій гонорар передасть фонду Children of Heroes.

“Рада миру” щодо Гази, створена за ініціативою Дональда Трампа, збереться 30 червня на Кіпрі, щоб обговорити подальшу стратегію. За словами посадовців, робота структури сповільнилася через війну з Іраном, проблеми з фінансуванням і невизначеність щодо її міжнародного статусу.

Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що США наразі не вимагають від Тель-Авіва виведення військ із південного Лівану. Така заява пролунала на тлі переговорів у Вашингтоні, де Ліван наполягає на поверненні контролю над своїми південними територіями.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує відповідати на російські атаки по містах і селах ударами по об’єктах, які забезпечують війну РФ. За його словами, українські сили вже уражають арсенали, виробництва, логістику, енергетичні й комунікаційні об’єкти ворога.