Німеччина планує спрямувати €110 млрд федерального бюджету на оборону
Джерело: Politico.
Уряд канцлера Фрідріха Мерца схвалив проєкт федерального бюджету на 2027 рік, у якому оборона стає одним із головних пріоритетів державних витрат. Із загальних видатків у 555,4 млрд євро на військові потреби планують спрямувати 109,7 млрд – тобто близько 20% бюджету.
До кінця десятиліття ця частка може зрости ще більше. За урядовими прогнозами, у 2030 році Німеччина витратить на оборону 183,7 млрд євро із запланованих €635,4 млрд федеральних видатків. Це означатиме, що майже третина бюджету буде пов’язана з військовою сферою.
Берлін пояснює різке збільшення витрат необхідністю швидко посилити Бундесвер і виконати нову ціль НАТО – 5% ВВП на оборону. Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль заявив, що країна не може дозволити собі відкладати переозброєння.
“Ми не можемо захистити себе від Путіна за допомогою збалансованого бюджету”, – сказав Клінгбайль, представляючи проєкт бюджету в Берліні.
За його словами, Німеччина має надолужити наслідки десятиліть скорочень у військовій сфері.
“Ми повинні за найкоротший час компенсувати три десятиліття, протягом яких нашу армію скорочували через бюджетні обмеження”, – наголосив міністр.
Проєкт бюджету представили напередодні саміту НАТО в Анкарі. Очікується, що європейські лідери на зустрічі намагатимуться переконати президента США Дональда Трампа, що країни Європи готові збільшувати військові витрати й брати більше відповідальності за власну оборону.
Трамп раніше розкритикував союзників, заявивши, що США витрачають на НАТО значно більше за інших і нібито не отримують від цього вигоди. Він окремо згадав кілька європейських країн, зокрема Німеччину, назвавши їхні оборонні видатки “смішними”. Мерц відповів на цю критику, заявивши, що Берлін уже робить безпрецедентний крок для посилення обороноздатності.
“Німеччина подвоює свій оборонний бюджет протягом чотирьох років. Це найбільше зусилля, яке ми коли-небудь робили для зміцнення наших оборонних можливостей. У цьому сенсі нам ні від кого нічого приховувати”, – сказав канцлер.
Щоб профінансувати різке зростання військових витрат, Німеччина у 2025 році пом’якшила дію конституційного “боргового гальма”, яке обмежує федеральний дефіцит 0,35% ВВП. Значну частину оборонних видатків вивели з-під цього правила, що дозволило уряду планувати масштабніше фінансування армії.
Водночас питання підтримки таких витрат усередині країни залишається відкритим. Клінгбайлю, ймовірно, доведеться шукати скорочення в інших частинах бюджету, особливо з огляду на прогнозовані дефіцити у наступні роки.
Міністр раніше називав бюджет 2027 року одним із найбільших внутрішньополітичних викликів для уряду. Його відомству вдалося закрити розрив у 34 млрд євро без великого політичного конфлікту, зокрема завдяки використанню 7 млрд євро з екстреного резерву. Клінгбайль пояснив це економічними наслідками того, що він назвав “безвідповідальною війною Трампа в Ірані”.
Однак фінансові проблеми залишаються. У 2028 році очікується бюджетний дефіцит у 22,4 млрд, а у 2029-му – 38,8 млрд євро. Проєкт бюджету на 2027 рік ще має схвалити Бундестаг. Голосування очікується восени.
- Посол США в НАТО Меттью Вітакер заявив, що частина європейських союзників не робить достатньо для виконання нової цілі з оборонних витрат. Йдеться про зобов’язання довести пов’язані з обороною видатки до 5% ВВП до 2035 року.
У Києві зросла кількість загиблих і постраждалих внаслідок російських ударів. Також є поранені в Київській області.
Країни-члени ЄС погодили виняток для України, котрий дозволить закуповувати критично важливі ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 8 вересня.
Секретні аудити українських військових закупівель за 2024–2025 роки виявили системні проблеми із завищенням цін, посередниками та контрактами з компаніями, які не виконували попередніх зобов’язань. Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неефективне управління, пише The New York Times.
Компанії з Чехії, Польщі та України стали переможцями конкурсу інновацій Persistent Airfield Denial, котрий провели Командування НАТО з трансформації та Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC).
У Києві внаслідок російської атаки пошкоджений SVITO Padel Club, який заснували українські тенісисти Еліна Світоліна та Сергій Стаховський.