Німеччина планує спрямувати €110 млрд федерального бюджету на оборону

Джерело: Politico.

Уряд канцлера Фрідріха Мерца схвалив проєкт федерального бюджету на 2027 рік, у якому оборона стає одним із головних пріоритетів державних витрат. Із загальних видатків у 555,4 млрд євро на військові потреби планують спрямувати 109,7 млрд – тобто близько 20% бюджету.

До кінця десятиліття ця частка може зрости ще більше. За урядовими прогнозами, у 2030 році Німеччина витратить на оборону 183,7 млрд євро із запланованих €635,4 млрд федеральних видатків. Це означатиме, що майже третина бюджету буде пов’язана з військовою сферою.

Берлін пояснює різке збільшення витрат необхідністю швидко посилити Бундесвер і виконати нову ціль НАТО – 5% ВВП на оборону. Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль заявив, що країна не може дозволити собі відкладати переозброєння.

“Ми не можемо захистити себе від Путіна за допомогою збалансованого бюджету”, – сказав Клінгбайль, представляючи проєкт бюджету в Берліні.

За його словами, Німеччина має надолужити наслідки десятиліть скорочень у військовій сфері.

“Ми повинні за найкоротший час компенсувати три десятиліття, протягом яких нашу армію скорочували через бюджетні обмеження”, – наголосив міністр.

Проєкт бюджету представили напередодні саміту НАТО в Анкарі. Очікується, що європейські лідери на зустрічі намагатимуться переконати президента США Дональда Трампа, що країни Європи готові збільшувати військові витрати й брати більше відповідальності за власну оборону.

Трамп раніше розкритикував союзників, заявивши, що США витрачають на НАТО значно більше за інших і нібито не отримують від цього вигоди. Він окремо згадав кілька європейських країн, зокрема Німеччину, назвавши їхні оборонні видатки “смішними”. Мерц відповів на цю критику, заявивши, що Берлін уже робить безпрецедентний крок для посилення обороноздатності.

“Німеччина подвоює свій оборонний бюджет протягом чотирьох років. Це найбільше зусилля, яке ми коли-небудь робили для зміцнення наших оборонних можливостей. У цьому сенсі нам ні від кого нічого приховувати”, – сказав канцлер.

Щоб профінансувати різке зростання військових витрат, Німеччина у 2025 році пом’якшила дію конституційного “боргового гальма”, яке обмежує федеральний дефіцит 0,35% ВВП. Значну частину оборонних видатків вивели з-під цього правила, що дозволило уряду планувати масштабніше фінансування армії.

Водночас питання підтримки таких витрат усередині країни залишається відкритим. Клінгбайлю, ймовірно, доведеться шукати скорочення в інших частинах бюджету, особливо з огляду на прогнозовані дефіцити у наступні роки.

Міністр раніше називав бюджет 2027 року одним із найбільших внутрішньополітичних викликів для уряду. Його відомству вдалося закрити розрив у 34 млрд євро без великого політичного конфлікту, зокрема завдяки використанню 7 млрд євро з екстреного резерву. Клінгбайль пояснив це економічними наслідками того, що він назвав “безвідповідальною війною Трампа в Ірані”.

Однак фінансові проблеми залишаються. У 2028 році очікується бюджетний дефіцит у 22,4 млрд, а у 2029-му – 38,8 млрд євро. Проєкт бюджету на 2027 рік ще має схвалити Бундестаг. Голосування очікується восени.

Земля накопичує тепло дедалі швидше, водночас енергетичний дисбаланс між енергією, що надходить від Сонця, та тією, що повертається у космос, досяг найвищого рівня за всю історію спостережень, мовиться у новій доповіді Всесвітньої метеорологічної організації, оприлюдненій напередодні кліматичного саміту COP31 у Туреччині.

4–5 листопада у Трускавці відбувся Грандфінал змагань “Дикі Дрони 2026”, у якому взяли участь найкращі оператори бойових безпілотників Сил оборони України.

Пов’язана з Росією мережа дезінформації використала масові заворушення у Франції для дискредитації французької влади, поширюючи в соцмережах фейкові  відео та неправдиві повідомлення. Кампанія також мала на меті послабити підтримку України в Європейському Союзі, свідчить внутрішній звіт дипломатичної служби ЄС, із яким ознайомилося агентство Reuters.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді закликав викликати для звіту керівників правоохоронних органів, котрі стали фігурантами резонансного розслідування НАБУ і САП “Карфаген”.

Іран таємно отримав контроль над кількома причалами й нафтовими терміналами в Китаї, а також узяв у довгострокову оренду великі сховища нафти, аби продавати сировину в обхід американських санкцій, пише Iran International. Видання посилається на секретного листа колишнього керівника Національної іранської нафтової компанії Хаміда Борда, котрий нині виконує обов’язки міністра нафти.