Померла іранська письменниця Шахрнуш Парсіпур, яка стала голосом боротьби за права жінок
Джерело: The Guardian
Іранська письменниця Шахрнуш Парсіпур, одна з ключових авторок жіночої літератури в Ірані, померла у віці 80 років. Її романи про становище жінок у патріархальному суспільстві неодноразово забороняли, а саму письменницю чотири рази ув’язнювали – як за правління шаха, так і після встановлення Ісламської Республіки.
Про смерть Парсіпур повідомило її британське видавництво. У 2026 році її роман “Жінки без чоловіків” уперше опублікували у Великій Британії в англійському перекладі з перської мови. Книга також увійшла до лонгліста Міжнародної Букерівської премії.
“Спадщина Шахрнуш в історії літератури справді не має аналогів. Її унікальне бачення та неймовірна мужність були й надалі залишатимуться дороговказом для багатьох людей. Коли ми спілкувалися лише кілька днів тому, вона була такою, якою залишалася завжди: щедрою, теплою, відвертою, дотепною й блискучою. Її дуже не вистачатиме”, – сказала британська видавчиня письменниці Деніз Роуз Гансен.
Шахрнуш Парсіпур народилася 17 лютого 1946 року в Тегерані та вивчала соціологію в Тегеранському університеті. Її дебютний роман “Собака і довга зима” побачив світ у 1974 році.
Уперше Парсіпур ув’язнили після того, як вона звільнилася з посади продюсерки державного телебачення Ірану на знак протесту проти страти двох поетів, яку здійснила іранська таємна поліція “Савак”.
У 1980-х роках письменницю знову заарештували та утримували у в’язниці чотири роки і сім місяців без офіційного висунення обвинувачень. Свій досвід вона описала у книзі “Тюремні спогади”, повне англомовне видання якої заплановане на 2027 рік.
У 1989 році Парсіпур опублікувала історичний роман “Туба і значення ночі”, у якому розповіла історію жінки на ім’я Туба на тлі політичних і суспільних змін в Ірані XX століття.
Того ж року вийшов і роман “Жінки без чоловіків”, назва якого є відсиланням до збірки Ернеста Гемінґвея “Чоловіки без жінок”. Події книги розгортаються в Тегерані під час державного перевороту 1953 року та розповідають про п’ятьох жінок, які прагнуть звільнитися від патріархального гноблення. У 2009 році режисерка Ширін Нешат екранізувала роман.
Книга стала підпільним бестселером в Ірані, однак незабаром після її виходу Парсіпур знову ув’язнили. Причиною стало зображення жіночої сексуальності у романі. Із 1994 року письменниця жила у політичному вигнанні в США.
У березні цього року Парсіпур заявила, що іранське суспільство змінюється завдяки жінкам.
“Жінки Ірану дуже змінилися. Багато хто вже не носить хіджаб. Їм байдуже, що думає Ісламська Республіка”, – сказала вона.
Письменниця також висловила переконання, що саме жінки Ірану “стануть причиною падіння Ісламської Республіки”.
Парсіпур розповідала, що мріяла стати письменницею ще в дитинстві. В одному з останніх інтерв’ю вона згадувала, що 36 разів поспіль перечитала перський переклад роману “Великі сподівання” Чарльза Діккенса і саме ця книга, за її словами, навчила її писати.
Парсіпур також є авторкою книг “Блакитний розум”, “Шива”, “Чайна церемонія в присутності вовка” та інших.
- Померла Тетяна Петкова – колишня редакторка “Жіночого журналу”, психологиня та літературна коучиня.
Впродовж 8 липня російська армія атакувала Херсонщину ствольною артилерією, мінометною зброєю, дронами різного типу. Є загиблі та поранені цивільні.
Після успіху фільмів “Backrooms: Залашутнки” і “Обсесія”, створених за мотивами популярних проєктів на YouTube, студія Amazon MGM Studios разом із United Artists та Amblin Entertainment Стівена Спілберга екранізує ще один вірусний вебсеріал – “Каталог Мандели”.
Європейські профспілки закликають запровадити обов’язкові правила для захисту працівників від небезпечної спеки. Вони хочуть, щоб роботодавці проводили оцінку ризиків, забезпечували воду, тінь, перерви та змінювали графіки роботи під час екстремальних температур.
8 липня в Анкарі президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон зацікавлений у придбанні українських бойових дронів.
8 липня Сили безпілотних систем ЗСУ уразили ключову точку входу електрики у тимчасово окупований Крим з Росії, а також 5 електропідстанцій, полігон і три РЛС.